Відмінності між версіями «Цвіточок»
(→Ілюстрації) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vyhiv11272024.jpg.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vyhiv11272024.jpg.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vyhiv11272024.jpg.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vyhiv11272024.jpg.png|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vyhiv11272024.jpg.png|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | Vyhiv11272024.jpg | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Поточна версія на 17:28, 27 листопада 2024
Цвіто́чок, -чка, м. Ум. отъ цвіто́к.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЦВІТОЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до цвіток. Зелененькі огірочки, Жовтенькі цвіточки... Нема мого миленького, Плачуть карі очки! (Нар. лірика, 1956, 241); Підносить [рожа] високо тужні, бліді цвіточки й дивиться далеко, поза ясне сонце й синю блакить (Кобр., Вибр., 1954, 173); По обидва боки шляху без кінця і краю колосилися пшениці, оздоблені синіми волошками, рожевими цвіточками березки і білою кашкою (Панч, На калин. мості, 1965, 50); [Ярчук:] Ну, я ще нічого не встиг. Це тільки цвіточки. [Наталя:] А ягідки - попереду? (Мик., І, 1957, 408); *Образно. - Що, мій цвіточок? Паця лякала? Ось ми їй покажемо. Ну-ну-ну, погана паця. Ти нащо лякала нашого Тарасика? (Вас., II, 1959, 350); *У порівн. Та що ж то за дівка була! Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, .. а губоньки як цвіточки розцвітають (Кв.-Осн., II, 1956, 25).Значення в інших словниках цвіточок — цвіто́чок іменник чоловічого роду квіточка Орфографічний словник української мови цвіточок — ЦВІТО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до цвіто́к. Зелененькі огірочки, Жовтенькі цвіточки... Нема мого миленького, Плачуть карі очки! (з народної пісні); Підносить [рожа] високо тужні, бліді цвіточки й дивиться далеко, поза ясне сонце й синю блакить (Н. Словник української мови у 20 томах цвіточок — ЦВІТО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до цвіто́к. Зелененькі огірочки, Жовтенькі цвіточки… Нема мого миленького, Плачуть карі очки! (Нар. лірика, 1956, 241); Підносить [рожа] високо тужні, бліді цвіточки й дивиться далеко, поза ясне сонце й синю блакить.
Джерело: https://slovnyk.me/dict/vts/%D1%86%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BE%D0%BA
Ілюстрації
| x140px | x140px | x140px | x140px |
Медіа
Vyhiv11272024.jpg
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Інститут філології]]
