Відмінності між версіями «Чудувати»
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ЧУДУВАТИ, ую, уєш, недок., розм . 1. перех. і без додатка. Викликати подив, здивування в кого-небудь; дивувати. Книш чудував усіх тими бумагами, які лучалося йому стрівати в поліції... (Мирний, III, 1954, 87); // безос. І чудує хлопця, що й тут також, як і в них на селі Самойловичку й барона, проклинають хазяїв заводу Мацька й Дахненка та одного з майстрів - Дударика, ненависного шпигуна (Крот., Сини.., 1948, 227). | |
| + | |||
| + | 2. неперех., з кого-чого. Чудуватися. - Ми й без того в цих патріархальних сукнях поставали схожі на якихсь святих преподобниць! І без того ціле місто чудує з нас (Н.-Лев., І, 1956, 196); А дівчата на підмогу Відстаючим скрізь ішли. Старші люди чудували: - Чи було таке коли! (Воскр., Подивись.., 1962, 53). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Untitledвлзаз.jpeg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos 226748256-stock-photo-girl-shocked-overwhelmed-by-surprise.png|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Video preview 0000.png|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Conceito-de-emocoes-e-pessoas-tiro-na-cabeca-do-homem-expressa-surpresa-e-espanto-dizendo-uau-de-pe-sobre-um-fundo-branco 1258-34794.png|x140px]] |
|} | |} | ||
| Рядок 19: | Рядок 22: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%87%D1%83%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Поточна версія на 17:38, 21 листопада 2024
Чудува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Удивляться. Ціле місто чудує з нас. Левиц. І. 287. Привозе він його (змія) у своє царство, всі на його чудують. Мнж. 34. Ото чудуватимуть, як виглядять, що на спині в собаки різка прив’язана. Черк. у.
Зміст
Сучасні словники
ЧУДУВАТИ, ую, уєш, недок., розм . 1. перех. і без додатка. Викликати подив, здивування в кого-небудь; дивувати. Книш чудував усіх тими бумагами, які лучалося йому стрівати в поліції... (Мирний, III, 1954, 87); // безос. І чудує хлопця, що й тут також, як і в них на селі Самойловичку й барона, проклинають хазяїв заводу Мацька й Дахненка та одного з майстрів - Дударика, ненависного шпигуна (Крот., Сини.., 1948, 227).
2. неперех., з кого-чого. Чудуватися. - Ми й без того в цих патріархальних сукнях поставали схожі на якихсь святих преподобниць! І без того ціле місто чудує з нас (Н.-Лев., І, 1956, 196); А дівчата на підмогу Відстаючим скрізь ішли. Старші люди чудували: - Чи було таке коли! (Воскр., Подивись.., 1962, 53).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%87%D1%83%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Інститут філології]]
