Відмінності між версіями «Очі»
(Створена сторінка: '''О́чі. '''См. '''О́ко. ''' Категорія:Оч) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''О́чі. '''См. '''О́ко. ''' | '''О́чі. '''См. '''О́ко. ''' | ||
| + | О́ко (лат. oculus) — парний сенсорний орган (орган зорової системи) людини і тварин, що володіє здатністю сприймати електромагнітне випромінювання в видимому діапазоні довжин хвиль і забезпечує функцію зору. Крізь очі надходить ≈ 90% інформації з навколишнього світу[1]. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | ОКО 1, а, сер. (мн. очі, рідко вічі, очей — перев. з прийм. у). | ||
| + | 1. Орган зору у людини, всіх хребетних та деяких безхребетних тварин. Я не нездужаю, нівроку, А щось такеє, бачить око, І серце жде чогось (Тарас Шевченко, II, 1953, 288); Праве око лукаво дивилось з-під піднятого трохи повіка на купку мідяних грошей(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 352); Ще сонце спить, ще пролісок не квітне. Та березня проміння непомітне В дівочих одбивається очах (Максим Рильський, I, 1960, 283); | ||
| + | // Те саме, що погляд. Я подавала їй квіти, і листя, й трави — із рук її не зводила очей(Леся Українка, I, 1951, 186); Гайсин провів їх очима (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 158); На вулиці ніде було розгулятися оку. Погляд упирався в протилежні будинки, такі самі, як і той, що в ньому мешкав Кукулик (Павло Загребельний, День.., 1964, 13). | ||
| + | ▲ Акомодація очей (ока) див. акомодація; Волове око див. воловий; Вороняче око див. воронячий; Павине око див. павиний. | ||
| + | ♦ Аж іскри з очей посипались див. іскра; Бачити на власні очі див. бачити;Берегти (оберігати, пильнувати, хоронити і т. ін.), як ока [в голові, лобі] (як зіницю ока, як око і т. ін.); заст. Паче ока берегти (стерегти і т. ін.) — пильно оберігати, старанно доглядати, охороняти кого-, що-небудь. — Буду, — каже [Василь], — тебе, моя зозуленько, як ока берегти (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 47); — Та ще й повдавались [дочки] в матір: усі чепурні, шанують одежу, усі глядять одежини, як ока в лобі (Нечуй-Левицький, І, 1956, 121); [Домаха:] Тепер господь повернув мені тебе, визволив з ями, то я тебе, голубе мій, хоронитиму, як зіницю в оці; адже мене ти не кинеш? (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 339) | ||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]=== | ||
| + | ОЧІ | ||
| + | зн. БАНЬКИ, сліпи, (опуклі) вирла; оченята, очиці, очиська; пор. ОКО. ]=== | ||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | О́ЧІ див. о́ко1. | ||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 833. | ||
| + | Очі См. О́ко. | ||
| + | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 82. | ||
| + | ]=== | ||
| + | ===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]=== | ||
| + | ГЛАЗ | ||
| + | 1. Об умении, опытности, проницательности человека; силе и тонкости зрения. Артистический, вездесущий, верный, вострый (простореч.), всевидящий, государственный, заметливый (простореч.), зоркий, испытанный, меткий, наметанный, опытный, острый, правильный, привычный, придирчивый, слабый, твердый, тонкий, точный, трезвый, ухватистый, хозяйский, хозяйственный. Золотой. 2. В суеверных представлениях, народных поверьях - взгляд, сулящий или причиняющий зло, вред. Дурной, кривой, лихой, недобрый, худой, черный. | ||
| + | |||
| + | ===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]=== | ||
| + | очей, етн. — у забобонних уявленнях — від погляду поганих очей, який може зурочити, принести нещастя. Явдоха узяла води, пошептала над нею, збризнула його [сотника] тою водою, далі злизала язиком хрест-нахрест через вид, щоб з очей чого не сталось (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 202); Матері ховали від неї малечу, а дядьки остерігалися, щоб чогось не трапилося коням чи волам «з ока» (Михайло Стельмах, І, 1962, 638); — їхали в місто на нараду, можна сказати, справжнім героєм, а повернулись в такому стані. Чи не з лихого ока? — пробувала жартувати лікарка (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 11); Зміряти (змірювати, зміряти, змірити) очима (оком) див. зміряти; Знаходити (знайти) оком (очима) — бачити, помічати кого-, що-небудь; відшукувати поглядом. Ярема спробував знайти очима того в мишастому костюмчику (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 193); Знизувати (знизати) очима див. знизувати 1; Зникати (зникнути) з очей — зникати з поля зору кого-небудь. Бульдозер.. зникає з очей в куряві ..розритої траси (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 80); Знімати (зняти, здіймати, здійняти) очі: а) (з кого — чого) переставати дивитися на кого-, що-небудь. Сергій зняв очі з рівної поверхні води й обернувся назад (Григорій Епік, Тв., 1958, 257); б) (на кого — що) починати дивитися на кого-, що-небудь. Вона здіймає на мене очі, і в їх сірій безодні прискають на всі боки промінчики здивування і глуму (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 249); — Не карайте його.., — ледве чутно вимовила Сюзанна, знімаючи сполохані очі на свого.. рицаря (Іван Ле, Україна, 1940, 115); Знімати (зняти) полуду (більма і т. ін.) з очей чиїх див. знімати; З п'яних очей — у стані сп'яніння, в нетверезому стані. З п'яних очей він уявляв себе графом, великим шчальником, що приїхав в тюрму, аби.. захистить арештантів од кривди (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 200); | ||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== | ||
| + | Око, о́ка, с. (мн. о́чі). 1) Глазъ. Сама робить, а око біжить до дитинки. МВ. І. 98. Біжить він, куди очі стоять. Грин. II. 284. Тоді я тебе забуду, як очі заплющу. Мет. 62. очі-на-очі = віч-на-віч. Ном. № 7424. на око. На видъ, на взглядъ. на все око. Во всѣ глаза. Галя на все око дивиться, як хлопець пручається. Св. Л. 204. в оці бути. Быть на глазахъ, на виду. Тобі добре: ти у боці, а я що раз ув оці, то мені й докоряє, як що не так. Волч. у. очі довбти чим. Укорять за что. Тітка було усе мені очі паничем довбе. О. 1862. VII. 42. і очу не я́вить. И глазъ не показываетъ. Кролев. у. і в вічі не бачити и въ глаза не видѣть, совершенно не видѣть, не имѣть. Така велика засуха у нашому селі, що не доведи, Боже. Ми вже і в вічі води не бачимо. Чуб. II. 47. межи́-очі. Въ глаза. Межи очі плюнув йому. Межи очі вилив йому горілку. Конст. у. геть з перед очей! Прочь съ глазъ; Конст. у. в очу | ||
| + | ===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line» | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | ===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]=== | ||
| + | ока, мн. очи, очей и (старин. редко) Очеса, очес, ср. (книжн.-поэт., ритор. устар. и нар.-поэт.). Глаз. Он потупил грозны очи. Пушкин. У них одно духовное око, один слух, один ум, одна душа. Гончаров. В очах не раз мелькали слезы. Полонский. Очеса к земле преклонены. Жуковский. Хоть видит око, да зуб неймет. Крылов. Недремлющее око материнской любви. Гончаров. Око за око, зуб за зуб. Пословица. Начальственное ока бюрократа (ирон.). Недреманное око (см. недреманный). В мгновение ока - см. мгновение. | ||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | Редуко́ване о́ко — спрощена фізична модель ока, яка являє собою оптичну систему, що має тількиодну заломну поверхню. | ||
| + | Схемати́чне о́ко — фізична модель ока, яка являє собою оптичну систему із середовищами,характеристики яких відповідають константам реального ока. | ||
| + | Циклопі́чне о́ко — відсутність функціонального переважання одного із очей при бінокулярному зорі. | ||
| + | Про лю́дське́ о́ко — а) для порядку, заради пристойності; для годиться; б) для створення певноговраження, потрібної думки про кого-, що-небудь. | ||
| + | Закрива́ти о́чі — а) (тільки док.) умерти; б) (тільки док., кому) стулити повіки померлому; в) (на що)удавано, навмисне не помічати чого-небудь, не звертати уваги на щось. | ||
| + | З лихо́го о́ка етн. — в упереджених уявленнях – від погляду поганих очей, який може зурочити,принести нещастя.О́ко за о́ко — не прощаючи, відплачувати кому-небудь за зло, кривду, образу і т. ін. | ||
| + | ===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарьока, мн. очи, очей и (старин. редко) Очеса, очес, ср. (книжн.-поэт., ритор. устар. и нар.-поэт.). | ||
| + | ===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]=== | ||
| + | eye | ||
| + | хоть видит око, да зуб неймет — so near and yet so far2 | ||
| + | смежить очи возвыш. — to nod off, to slip off to dreamland2 | ||
| + | духовное око — (the) mind's eye | ||
| + | ===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]=== | ||
| + | eye | ||
| + | (Noun ) (verb, noun ) [] | ||
| + | ===[https://translate.google.com.ua/?hl=ru Google Перекладач]=== | ||
| + | eye | ||
| + | вічко, око, погляд | ||
| + | optic | ||
| + | око | ||
| + | oculus | ||
| + | брунька, кругле вікно, око, фасеточне око комахи, отвір на верху бані | ||
| + | ===[http://www.orange-books.net/online_perevodchik.html Orange-books]=== | ||
| + | eye | ||
| + | |||
| + | =Ілюстрації= | ||
| + | {|style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |-valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Очі.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:eyes.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:коричневі.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:голубі.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|QR--Mwi0PJA }} | ||
| + | {{#ev:youtube|5TBjig3jwAg}} | ||
| + | {{#ev:youtube|WGuh1-pMrqs }} | ||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | Механізм в людському оці - чи можливо це ? Безсумнівно ! Найцікавіше , що такий пристрій вже існує! Міцубісі Електрик розробив електронне око на мікросхемі , яке вже використовується в деяких виробах . Електронне око володіє такими ж функціями як і людське око . | ||
| + | |||
| + | - Чому , коли люди цілуються , вони закривають очі ? Вчені з'ясували ! Під час поцілунку ми опускаємо повіки , щоб не втратити свідомість від надлишку почуттів . Під час поцілунку мозок відчуває сенсорне перевантаження , тому , закривши очі, ви підсвідомо зменшуєте надлишкове загострення пристрастей . | ||
| + | |||
| + | - Око великих китів важить близько 1 кг. При цьому кити не бачать більшість предметів попереду себе. | ||
| + | |||
| + | - Як швидко зняти втомленість очей ? Гімнастика для очей ! «Метелик» . Часто - часто покліпайте . Виявляється , перед монітором очі лінуються і перестають кліпати , а це шкодить нашому зору . | ||
| + | |||
| + | - Людське око розрізняє лише сім основних кольорів - червоний, оранжевий, жовтий , зелений, блакитний , синій і фіолетовий. Але крім цього , очі звичайної людини здатні розрізнити до ста тисяч відтінків , а очі професіонала (наприклад художника) до мільйона відтінків! | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BA%D0%BE Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
| + | ===[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B7 Материал из Википедии]=== | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
[[Категорія:Оч]] | [[Категорія:Оч]] | ||
Поточна версія на 19:42, 1 грудня 2014
О́чі. См. О́ко. О́ко (лат. oculus) — парний сенсорний орган (орган зорової системи) людини і тварин, що володіє здатністю сприймати електромагнітне випромінювання в видимому діапазоні довжин хвиль і забезпечує функцію зору. Крізь очі надходить ≈ 90% інформації з навколишнього світу[1].
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОКО 1, а, сер. (мн. очі, рідко вічі, очей — перев. з прийм. у). 1. Орган зору у людини, всіх хребетних та деяких безхребетних тварин. Я не нездужаю, нівроку, А щось такеє, бачить око, І серце жде чогось (Тарас Шевченко, II, 1953, 288); Праве око лукаво дивилось з-під піднятого трохи повіка на купку мідяних грошей(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 352); Ще сонце спить, ще пролісок не квітне. Та березня проміння непомітне В дівочих одбивається очах (Максим Рильський, I, 1960, 283); // Те саме, що погляд. Я подавала їй квіти, і листя, й трави — із рук її не зводила очей(Леся Українка, I, 1951, 186); Гайсин провів їх очима (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 158); На вулиці ніде було розгулятися оку. Погляд упирався в протилежні будинки, такі самі, як і той, що в ньому мешкав Кукулик (Павло Загребельний, День.., 1964, 13). ▲ Акомодація очей (ока) див. акомодація; Волове око див. воловий; Вороняче око див. воронячий; Павине око див. павиний. ♦ Аж іскри з очей посипались див. іскра; Бачити на власні очі див. бачити;Берегти (оберігати, пильнувати, хоронити і т. ін.), як ока [в голові, лобі] (як зіницю ока, як око і т. ін.); заст. Паче ока берегти (стерегти і т. ін.) — пильно оберігати, старанно доглядати, охороняти кого-, що-небудь. — Буду, — каже [Василь], — тебе, моя зозуленько, як ока берегти (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 47); — Та ще й повдавались [дочки] в матір: усі чепурні, шанують одежу, усі глядять одежини, як ока в лобі (Нечуй-Левицький, І, 1956, 121); [Домаха:] Тепер господь повернув мені тебе, визволив з ями, то я тебе, голубе мій, хоронитиму, як зіницю в оці; адже мене ти не кинеш? (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 339)
"Словопедія"
ОЧІ зн. БАНЬКИ, сліпи, (опуклі) вирла; оченята, очиці, очиська; пор. ОКО. ]===
УКРЛІТ.ORG_Cловник
О́ЧІ див. о́ко1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 833. Очі См. О́ко. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 82. ]===
Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ
ГЛАЗ 1. Об умении, опытности, проницательности человека; силе и тонкости зрения. Артистический, вездесущий, верный, вострый (простореч.), всевидящий, государственный, заметливый (простореч.), зоркий, испытанный, меткий, наметанный, опытный, острый, правильный, привычный, придирчивый, слабый, твердый, тонкий, точный, трезвый, ухватистый, хозяйский, хозяйственный. Золотой. 2. В суеверных представлениях, народных поверьях - взгляд, сулящий или причиняющий зло, вред. Дурной, кривой, лихой, недобрый, худой, черный.
Культурологічний словник
очей, етн. — у забобонних уявленнях — від погляду поганих очей, який може зурочити, принести нещастя. Явдоха узяла води, пошептала над нею, збризнула його [сотника] тою водою, далі злизала язиком хрест-нахрест через вид, щоб з очей чого не сталось (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 202); Матері ховали від неї малечу, а дядьки остерігалися, щоб чогось не трапилося коням чи волам «з ока» (Михайло Стельмах, І, 1962, 638); — їхали в місто на нараду, можна сказати, справжнім героєм, а повернулись в такому стані. Чи не з лихого ока? — пробувала жартувати лікарка (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 11); Зміряти (змірювати, зміряти, змірити) очима (оком) див. зміряти; Знаходити (знайти) оком (очима) — бачити, помічати кого-, що-небудь; відшукувати поглядом. Ярема спробував знайти очима того в мишастому костюмчику (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 193); Знизувати (знизати) очима див. знизувати 1; Зникати (зникнути) з очей — зникати з поля зору кого-небудь. Бульдозер.. зникає з очей в куряві ..розритої траси (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 80); Знімати (зняти, здіймати, здійняти) очі: а) (з кого — чого) переставати дивитися на кого-, що-небудь. Сергій зняв очі з рівної поверхні води й обернувся назад (Григорій Епік, Тв., 1958, 257); б) (на кого — що) починати дивитися на кого-, що-небудь. Вона здіймає на мене очі, і в їх сірій безодні прискають на всі боки промінчики здивування і глуму (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 249); — Не карайте його.., — ледве чутно вимовила Сюзанна, знімаючи сполохані очі на свого.. рицаря (Іван Ле, Україна, 1940, 115); Знімати (зняти) полуду (більма і т. ін.) з очей чиїх див. знімати; З п'яних очей — у стані сп'яніння, в нетверезому стані. З п'яних очей він уявляв себе графом, великим шчальником, що приїхав в тюрму, аби.. захистить арештантів од кривди (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 200);
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Око, о́ка, с. (мн. о́чі). 1) Глазъ. Сама робить, а око біжить до дитинки. МВ. І. 98. Біжить він, куди очі стоять. Грин. II. 284. Тоді я тебе забуду, як очі заплющу. Мет. 62. очі-на-очі = віч-на-віч. Ном. № 7424. на око. На видъ, на взглядъ. на все око. Во всѣ глаза. Галя на все око дивиться, як хлопець пручається. Св. Л. 204. в оці бути. Быть на глазахъ, на виду. Тобі добре: ти у боці, а я що раз ув оці, то мені й докоряє, як що не так. Волч. у. очі довбти чим. Укорять за что. Тітка було усе мені очі паничем довбе. О. 1862. VII. 42. і очу не я́вить. И глазъ не показываетъ. Кролев. у. і в вічі не бачити и въ глаза не видѣть, совершенно не видѣть, не имѣть. Така велика засуха у нашому селі, що не доведи, Боже. Ми вже і в вічі води не бачимо. Чуб. II. 47. межи́-очі. Въ глаза. Межи очі плюнув йому. Межи очі вилив йому горілку. Конст. у. геть з перед очей! Прочь съ глазъ; Конст. у. в очу ===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»
РУпедия Этимологический русскоязычный словарь
ока, мн. очи, очей и (старин. редко) Очеса, очес, ср. (книжн.-поэт., ритор. устар. и нар.-поэт.). Глаз. Он потупил грозны очи. Пушкин. У них одно духовное око, один слух, один ум, одна душа. Гончаров. В очах не раз мелькали слезы. Полонский. Очеса к земле преклонены. Жуковский. Хоть видит око, да зуб неймет. Крылов. Недремлющее око материнской любви. Гончаров. Око за око, зуб за зуб. Пословица. Начальственное ока бюрократа (ирон.). Недреманное око (см. недреманный). В мгновение ока - см. мгновение.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
Редуко́ване о́ко — спрощена фізична модель ока, яка являє собою оптичну систему, що має тількиодну заломну поверхню. Схемати́чне о́ко — фізична модель ока, яка являє собою оптичну систему із середовищами,характеристики яких відповідають константам реального ока. Циклопі́чне о́ко — відсутність функціонального переважання одного із очей при бінокулярному зорі. Про лю́дське́ о́ко — а) для порядку, заради пристойності; для годиться; б) для створення певноговраження, потрібної думки про кого-, що-небудь. Закрива́ти о́чі — а) (тільки док.) умерти; б) (тільки док., кому) стулити повіки померлому; в) (на що)удавано, навмисне не помічати чого-небудь, не звертати уваги на щось. З лихо́го о́ка етн. — в упереджених уявленнях – від погляду поганих очей, який може зурочити,принести нещастя.О́ко за о́ко — не прощаючи, відплачувати кому-небудь за зло, кривду, образу і т. ін. ===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарьока, мн. очи, очей и (старин. редко) Очеса, очес, ср. (книжн.-поэт., ритор. устар. и нар.-поэт.).
ЯНДЕКС словари
eye хоть видит око, да зуб неймет — so near and yet so far2 смежить очи возвыш. — to nod off, to slip off to dreamland2 духовное око — (the) mind's eye
українська-англійська Словник
eye (Noun ) (verb, noun ) []
Google Перекладач
eye вічко, око, погляд optic око oculus брунька, кругле вікно, око, фасеточне око комахи, отвір на верху бані
Orange-books
eye
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Механізм в людському оці - чи можливо це ? Безсумнівно ! Найцікавіше , що такий пристрій вже існує! Міцубісі Електрик розробив електронне око на мікросхемі , яке вже використовується в деяких виробах . Електронне око володіє такими ж функціями як і людське око .
- Чому , коли люди цілуються , вони закривають очі ? Вчені з'ясували ! Під час поцілунку ми опускаємо повіки , щоб не втратити свідомість від надлишку почуттів . Під час поцілунку мозок відчуває сенсорне перевантаження , тому , закривши очі, ви підсвідомо зменшуєте надлишкове загострення пристрастей .
- Око великих китів важить близько 1 кг. При цьому кити не бачать більшість предметів попереду себе.
- Як швидко зняти втомленість очей ? Гімнастика для очей ! «Метелик» . Часто - часто покліпайте . Виявляється , перед монітором очі лінуються і перестають кліпати , а це шкодить нашому зору .
- Людське око розрізняє лише сім основних кольорів - червоний, оранжевий, жовтий , зелений, блакитний , синій і фіолетовий. Але крім цього , очі звичайної людини здатні розрізнити до ста тисяч відтінків , а очі професіонала (наприклад художника) до мільйона відтінків!
