Поточна версія на 15:12, 29 жовтня 2024

База практики

Музичанський ліцей

Заклад освіти: Музичанський ліцей Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області.

Адреса: Київська обл., Бучанський р-н, с. Музичі, вул. Музична, 2

Веб-сайт: http://muzychi-school.edukit.kiev.ua/

Директор: Малинка Світлана Павлівна

Про ліцей: Музичанський ліцей - це місце, де кожен день наповнений не лише знаннями, але й творчістю, натхненням та новими відкриттями. У стінах закладу панує особлива атмосфера, де досвідчені педагоги допомагають учням розкрити свій потенціал та впевнено крокувати до успіху.

Завдання 1

1) Інтерв'ю з директором. Аналіз освітньої політики з питань впровадження ЦТ.

Інтерв'ю з директором

Інтерв'ю з менеджером

Запис інтерв'ю з директором Музичанського ліцею можна прослухати за цим посиланням

2) ЦК-компетентності науково-педагогічних працівників, вчителів та вихователів закладу. Створення анкети. Проведення анкетування. Аналіз результатів анкетування.

У анкеті взяли участь 10 респондентів.

1. "Як би ви оцінили свій загальний рівень володіння цифровими технологіями?"

• 20% (2 респонденти) оцінюють себе на початковому рівні.

• 30% (3 респонденти) мають середній рівень.

• 50% (5 респондентів) мають просунутий рівень.

• Жоден респондент не вказав експертний рівень.

Аналіз: Переважна більшість працівників має середній або просунутий рівень володіння цифровими технологіями, що свідчить про достатній рівень обізнаності в ІТ. Проте є певна частка (20%) працівників, які мають початкові знання, що може вимагати додаткового навчання або підтримки.

2. "Як часто ви використовуєте цифрові технології у своїй професійній діяльності?" • 100% респондентів відповіли, що використовують цифрові технології кілька разів на тиждень.

Аналіз: Це свідчить про те, що всі опитані активно застосовують цифрові технології у своїй роботі, що є позитивним сигналом для розвитку цифрової компетентності в організації.

Висновок: 'Анкета демонструє, що працівники в цілому добре володіють цифровими технологіями, з переважною частиною на просунутому рівні, і всі використовують їх регулярно. Для тих, хто має початковий рівень знань, варто розглянути можливість проведення додаткових тренінгів чи курсів для покращення їхніх цифрових навичок.

3. "Які з наведених цифрових інструментів ви використовуєте у своїй роботі?" (Можна вибрати кілька варіантів) • Електронна пошта, текстові редактори, електронні таблиці, презентаційні програми – 100% респондентів використовують ці інструменти (10 із 10).

• Платформи для відеоконференцій – 90% (9 респондентів).

• Системи управління навчанням (LMS) – 40% (4 респонденти).

• Інтерактивні дошки – 80% (8 респондентів).

• Освітні мобільні додатки – 70% (7 респондентів).

• Google Forms, Padlet, Jamboard та інші – 10% (1 респондент).

Аналіз: Більшість респондентів активно використовують стандартні цифрові інструменти для комунікації (електронну пошту), створення текстів і таблиць, презентації, а також відеоконференції. Інтерактивні дошки та освітні мобільні додатки також досить популярні, що свідчить про наявність різноманітних цифрових навичок. Менш популярні спеціалізовані інструменти, такі як LMS і платформи типу Google Forms або Padlet.

4. "Чи використовуєте ви соціальні мережі для професійного розвитку та комунікації з колегами?"

• 90% респондентів відповіли, що використовують соціальні мережі для професійного розвитку та спілкування.

• 10% респондентів відповіли, що не використовують соціальні мережі для цього.

Аналіз: Соціальні мережі є важливим каналом комунікації для більшості опитаних працівників, що свідчить про активне використання нових форматів взаємодії. Лише 10% респондентів не використовують соціальні мережі, можливо, через особисті вподобання або відсутність потреби.

Висновок: Респонденти активно користуються цифровими інструментами для виконання своїх професійних завдань, особливо стандартними засобами (електронна пошта, текстові редактори, відеоконференції). Соціальні мережі також відіграють ключову роль у професійному розвитку і комунікації для 90% працівників. Однак існує певна частина, яка не використовує спеціалізовані інструменти, що може бути перспективою для підвищення цифрової грамотності в цих напрямках.

Питання 5: "Як би ви оцінили свої навички пошуку та оцінки достовірності інформації в інтернеті?" • 50% респондентів оцінили свої навички як "Добре".

• 40% респондентів оцінили свої навички як "Відмінно".

• 10% респондентів вважають, що їх навички "Задовільні".

• 0% респондентів вказали на необхідність покращення цих навичок.

Аналіз: Більшість працівників впевнені у своїх здібностях щодо пошуку та оцінки достовірності інформації, причому половина оцінює свої навички на високому рівні. Лише невелика частка вважає свої навички посередніми, і жоден з респондентів не відчуває значної потреби в покращенні.

Питання 6: "Чи створюєте ви власний цифровий освітній контент (презентації, відео, інтерактивні завдання тощо)?" • 60% респондентів відповіли "Так, регулярно".

• 40% респондентів відповіли "Так, іноді".

• 0% респондентів не створюють цифровий контент.

Аналіз: Більшість респондентів активно створюють цифровий освітній контент, причому 60% роблять це регулярно. Це свідчить про високий рівень залучення до процесу створення навчальних матеріалів. Жоден з респондентів не відповів, що не створює цифровий контент, що підкреслює значення цифрових технологій в їх роботі.

Висновок: Анкета показує, що працівники мають досить високі цифрові навички, як у пошуку та оцінці інформації, так і в створенні освітнього контенту.

Питання 7: "Наскільки впевнено ви почуваєтеся, використовуючи онлайн-інструменти для оцінювання знань учнів?" • 70% респондентів відповіли "Досить впевнено".

• 30% респондентів відповіли "Дуже впевнено".

• 0% респондентів не відчувають невпевненості у використанні таких інструментів.

Аналіз: Працівники в цілому добре орієнтуються в онлайн-інструментах для оцінювання знань учнів. Більшість почувається досить впевнено, що свідчить про поширене використання та розуміння цих технологій. 30% відчувають високу впевненість у своїх навичках, і ніхто не висловив негативних оцінок своєї компетенції.

Питання 8: "Чи знайомі ви з принципами кібербезпеки та захисту персональних даних в інтернеті?" • 70% респондентів відповіли "Так, добре знайомий/а".

• 30% респондентів відповіли "Маю загальне уявлення".

• 0% респондентів не виявили низького рівня знань з цього питання.

Аналіз: Більшість працівників мають глибокі знання щодо кібербезпеки та захисту персональних даних, що є критично важливим у сучасному цифровому середовищі. Водночас третина респондентів має лише загальне уявлення про ці принципи, що може вимагати додаткового навчання для підвищення рівня обізнаності в цьому аспекті.

Висновок: Результати свідчать про високий рівень цифрової грамотності працівників у використанні онлайн-інструментів та розумінні основ кібербезпеки. Однак, є певна частина респондентів, які мають лише загальні знання з кібербезпеки, що може бути полем для покращення.

Питання 9: "Як часто ви берете участь у онлайн-курсах або вебінарах для підвищення своєї кваліфікації?" • 40% респондентів беруть участь регулярно (щомісяця або частіше)

• 50% респондентів беруть участь час від часу (кілька разів на рік)

• 10% респондентів беруть участь рідко (раз на рік або рідше)

• 0% респондентів ніколи не беруть участь

Аналіз: Результати показують високу активність працівників у підвищенні кваліфікації. 90% респондентів регулярно або періодично беруть участь у онлайн-навчанні, що свідчить про сильну мотивацію до професійного розвитку. Особливо позитивним є те, що немає працівників, які повністю ігнорують можливості онлайн-навчання.

Питання 10: "Чи використовуєте ви цифрові інструменти для співпраці з колегами (наприклад, Google Docs, Microsoft Teams)?" • 60% респондентів використовують регулярно

• 40% респондентів використовують інколи

• 0% респондентів не використовують взагалі

Аналіз: Всі працівники активно використовують цифрові інструменти для співпраці, що вказує на високий рівень цифрової інтеграції в робочі процеси. Більшість (60%) користується такими інструментами на регулярній основі, що свідчить про ефективне впровадження цифрових рішень для командної роботи.

Висновок: Результати обох питань демонструють високий рівень цифрової активності працівників як у професійному розвитку, так і в щоденній роботі. Особливо варто відзначити, що немає працівників, які б повністю уникали використання цифрових інструментів чи онлайн-навчання. Це створює міцну основу для подальшого розвитку цифрових компетентностей колективу.

Питання 11: "Наскільки ви відчуваєте себе готовим/ою до проведення дистанційного навчання?" • 70% респондентів повністю готові

• 30% респондентів достатньо готові

• 0% респондентів частково готові

• 0% респондентів не готові

Аналіз: Результати демонструють дуже високий рівень готовності працівників до дистанційного навчання. Всі респонденти оцінюють свою готовність позитивно, причому переважна більшість (70%) відчуває себе повністю готовими. Відсутність негативних відповідей свідчить про успішну адаптацію колективу до вимог дистанційної освіти.

Питання 12: "Чи знайомі ви з поняттям 'цифрове громадянство' та його принципами?" • 40% респондентів добре знайомі

• 30% респондентів мають загальне уявлення

• 20% респондентів чули, але не знають деталей

• 10% респондентів ніколи не чули

Аналіз: Рівень обізнаності з концепцією цифрового громадянства досить різноманітний. Хоча 70% респондентів мають принаймні загальне розуміння цього поняття, існує помітна частка (30%) тих, хто мало знайомий або взагалі не знайомий з цією концепцією. Це вказує на потребу в додатковій освітній роботі в цьому напрямку.

Висновок: Результати показують контраст між високою практичною готовністю до дистанційного навчання та більш неоднорідним розумінням теоретичних концепцій цифрового суспільства. Якщо в питаннях практичного впровадження дистанційного навчання колектив демонструє впевненість та готовність, то теоретичні аспекти цифрового громадянства потребують додаткової уваги. Рекомендується розробити освітні заходи для підвищення обізнаності щодо принципів цифрового громадянства, особливо враховуючи, що 30% працівників мають обмежене розуміння цієї важливої концепції.

Питання 13: "Як би ви оцінили свої навички вирішення технічних проблем, пов'язаних з використанням цифрових пристроїв?" • 40% респондентів оцінюють свої навички як відмінні

• 20% респондентів оцінюють як добрі

• 40% респондентів оцінюють як задовільні

• 0% респондентів потребують допомоги

Аналіз: Результати показують, що всі працівники мають принаймні задовільний рівень технічних навичок. Значна частка (60%) оцінює свої навички на високому рівні (відмінно або добре). Важливо відзначити, що жоден респондент не вказав на потребу в допомозі, що свідчить про достатню технічну самостійність колективу.

Питання 14: "Чи використовуєте ви цифрові інструменти для індивідуалізації навчання (адаптивні програми, персоналізовані завдання тощо)?" • 50% респондентів використовують регулярно

• 50% респондентів використовують інколи

• 0% респондентів не використовують

• 0% респондентів не знають про такі інструменти

Аналіз: Дані демонструють 100% залучення працівників до використання цифрових інструментів для індивідуалізації навчання. Рівний розподіл між регулярним та періодичним використанням вказує на широке впровадження персоналізованого підходу в навчальний процес. Особливо позитивним є те, що всі працівники обізнані з такими інструментами та активно їх використовують.

Висновок: Результати обох питань свідчать про високий рівень цифрової компетентності працівників. Вони не лише здатні самостійно вирішувати технічні проблеми, але й активно впроваджують сучасні цифрові інструменти для індивідуалізації навчального процесу. Однак, наявність 40% респондентів із задовільним рівнем технічних навичок вказує на потенціал для подальшого розвитку. Можливо, варто розглянути проведення додаткових тренінгів для підвищення рівня технічної компетентності цієї групи працівників до рівня "добре" та "відмінно".

Питання 15: "Які аспекти використання цифрових технологій в освіті ви хотіли б покращити?" (Можна вибрати кілька варіантів) • 80% респондентів обрали використання онлайн-платформ

• 60% респондентів зацікавлені у створенні цифрового контенту

• 40% респондентів хочуть покращити технічні навички роботи з комп'ютером

• 40% респондентів прагнуть вдосконалити навички кібербезпеки

• 20% респондентів хочуть краще використовувати соціальні мережі

• 20% респондентів бажають покращити аналіз даних

• 10% респондентів вказали інші потреби

Аналіз: Результати показують різноманітні потреби в удосконаленні цифрових компетентностей. Найбільший запит (80%) стосується роботи з онлайн-платформами, що відображає важливість цього інструменту в сучасній освіті. Також високий пріоритет має створення цифрового контенту (60%). Значна увага приділяється базовим технічним навичкам та кібербезпеці (по 40%).

Питання 16: "Чи готові ви ділитися своїм досвідом використання цифрових технологій з колегами?" • 70% респондентів готові з радістю

• 20% респондентів готові за потреби

• 10% респондентів не готові

• 0% респондентів інше

Аналіз: Дані свідчать про високу готовність колективу до обміну досвідом та співпраці. 90% респондентів готові ділитися своїми знаннями та навичками з колегами, причому більшість (70%) виявляє активне бажання це робити. Лише невелика частка (10%) не готова до такої форми взаємодії.

Висновок: Результати цих питань демонструють позитивну картину щодо потенціалу професійного розвитку та колаборації в колективі. Чітко видно конкретні напрямки, де працівники прагнуть вдосконалюватися, особливо в роботі з онлайн-платформами та створенні цифрового контенту. Висока готовність до обміну досвідом (90%) створює сприятливі умови для внутрішнього навчання та взаємної підтримки.

Рекомендується:

1. Організувати серію тренінгів з акцентом на найбільш затребувані напрямки

2. Створити платформу для обміну досвідом між колегами

3. Використати готовність більшості ділитися знаннями для створення системи внутрішнього менторства.

Питання 17: "Які, на вашу думку, основні перешкоди для більш активного використання цифрових технологій у вашому закладі?" • 90% респондентів вказали на брак часу на освоєння нових технологій

• 30% респондентів відзначили недостатнє технічне оснащення

• 30% респондентів вказали на відсутність мотивації

• 20% респондентів відмітили складність технологій

• 10% респондентів вказали на недостатню підтримку з боку адміністрації

• 10% респондентів відповіли, що не бачать перешкод

Аналіз: Результати чітко показують, що головною перешкодою для впровадження цифрових технологій є брак часу на їх освоєння - це відзначили 90% опитаних. Це може свідчити про високе робоче навантаження працівників, що не дозволяє їм приділяти достатньо уваги самоосвіті та опануванню нових технологій.

Другою за значимістю проблемою є недостатнє технічне оснащення та відсутність мотивації (по 30%). Це вказує на потребу як в матеріально-технічному забезпеченні, так і в створенні системи мотивації для працівників.

Важливо відзначити, що 20% вважають технології складними для освоєння, що може бути пов'язано з першою проблемою - браком часу на належне вивчення цих технологій.

Позитивним моментом є те, що лише 10% вказують на недостатню підтримку адміністрації, що свідчить про загалом сприятливе адміністративне середовище для впровадження інновацій.

Висновок та рекомендації:

1. Оптимізація часу: o Розробити більш гнучкий графік роботи з виділенням спеціального часу на освоєння нових технологій o Створити систему експрес-курсів та коротких навчальних сесій o Впровадити систему взаємодопомоги, де більш досвідчені колеги можуть ефективно передавати знання іншим

2. Технічне забезпечення: o Провести аудит наявного технічного оснащення o Розробити план поетапного оновлення технічної бази o Визначити пріоритетні напрямки для технічного оснащення

3. Мотивація: o Розробити систему заохочень за активне впровадження цифрових технологій o Створити систему визнання досягнень у сфері цифровізації o Організувати конкурси та презентації успішних практик

4. Спрощення освоєння технологій: o Створити базу навчальних матеріалів з покроковими інструкціями o Організувати систему наставництва o Розробити програму поступового впровадження технологій від простих до складних

Питання щодо оцінки складності анкети (від 1 до 5, де 1 - дуже складно, 5 - дуже легко) • 100% респондентів оцінили складність анкети на 5 балів

• 0% респондентів поставили оцінки 1-4 бали

Аналіз: Результати показують одностайну оцінку анкети як дуже легкої для заповнення. Усі респонденти (100%) поставили максимальну оцінку 5 балів, що свідчить про:

1. Чітке та зрозуміле формулювання питань

2. Добре продуману структуру анкети

3. Зручний формат відповідей

4. Відповідність рівня складності питань цільовій аудиторії

5. Оптимальну довжину анкети

Висновок: Анкета виявилася дуже вдалим інструментом для оцінки цифрових компетентностей працівників. Максимальна оцінка від усіх респондентів вказує на те, що:

• Формат опитування був оптимально підібраний для цільової аудиторії

• Респонденти не відчували труднощів при заповненні

• Анкета не викликала негативних емоцій чи дискомфорту

• Час на заповнення був раціонально розподілений

Такий результат дозволяє використовувати цю анкету як базову для подальших опитувань без суттєвих змін у структурі та форматі. Водночас, для майбутніх досліджень можна розглянути можливість включення додаткових питань або розширення варіантів відповідей, оскільки поточний формат виявився дуже комфортним для респондентів.

3) Аналіз ІТ інфраструктури закладу (апаратне, програмне, інформаційне, навчально-наукове забезпечення).

Переглянути документ на Google Docs

Завдання 2

Так як я обрала розробити саме блог для вчителів Музичанського ліцею, тому я вирішила використати можливості соціальної мережі Instagram. Instagram для блогів - це унікальна можливість миттєво ділитися важливими подіями з життя ліцею, цікавою інформацією та створювати живий літопис шкільної спільноти.

Результати моєї роботи:

Посилання на блог

Завдання 3

Для вчителів Музичанського ліцею я провела семінар-тренінг: "ЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ В СУЧАСНІЙ ОСВІТІ: ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ", а також тренінг: "Розвиток креативності вчителів початкових класів". Доступ до обох сценаріїв та презентацій подано нижче за посиланням на Google диск.

Фото 1

Фото 2

Фото 3

Фото 4

Доступ до файлів на Google Drive

Завдання 4

1. Проектування інформаційного освітнього середовища:

Мета: створення єдиного цифрового простору для забезпечення якісного освітнього процес

Принципи:

• Системність та комплексність
• Безпечність та надійність
• Доступність та інклюзивність
• Масштабованість
• Економічна ефективність

1. Адміністративний блок:

• Система управління навчальним закладом
• Електронний документообіг
• Система звітності та моніторингу

2. Навчальний блок:

• Система управління навчанням (LMS)
• Електронна бібліотека
• Платформа для дистанційного навчання
• Інструменти для створення цифрового контенту

3. Комунікаційний блок:

• Корпоративна пошта
• Месенджери
• Відеоконференц-зв'язок
• Внутрішній портал

4. Технічний блок:

• Серверна інфраструктура
• Мережеве обладнання
• Системи безпеки
• Резервне копіювання

1. Підготовчий етап (1-2 місяці):

• Аудит наявної інфраструктури
• Визначення потреб користувачів
• Розробка технічного завдання
• Формування бюджету

2. Основний етап (3-6 місяців):

• Закупівля та налаштування обладнання
• Впровадження базових систем
• Налаштування інтеграцій
• Початкове навчання персоналу

3. Завершальний етап (2-3 місяці):

• Тестування всіх систем
• Повноцінне навчання користувачів
• Перехід на нові системи
• Збір зворотного зв'язку

2. Модернізація ІТ-інфраструктури:

1. Мережева інфраструктура:

• Швидкісний інтернет (мінімум 100 Мбіт/с)
• Повне Wi-Fi покриття будівлі
• Сегментація мережі (VLAN)
• Резервні канали зв'язку

2. Серверне обладнання:

• Сервери для основних систем
• Системи зберігання даних
• Джерела безперебійного живлення
• Системи охолодження

3. Робочі місця:

• Комп'ютери для вчителів
• Ноутбуки для мобільного класу
• Інтерактивні панелі
• Периферійне обладнання

4. Програмне забезпечення:

• Операційні системи
• Офісні пакети
• Спеціалізоване ПЗ
• Антивірусний захист

1. Фізична безпека:

• Контроль доступу до серверної
• Системи відеоспостереження
• Пожежна сигналізація

2. Інформаційна безпека:

• Системи фільтрації контенту
• Антивірусний захист
• Резервне копіювання
• Політики безпеки

1. Короткострокові заходи (до 3 місяців):

• Оновлення мережевого обладнання
• Налаштування базових систем безпеки
• Закупівля критично необхідного обладнання

2. Середньострокові заходи (3-6 місяців):

• Впровадження нових серверних рішень
• Оновлення парку комп'ютерів
• Налаштування систем моніторингу

3. Довгострокові заходи (6-12 місяців):

• Повна модернізація інфраструктури
• Впровадження додаткових сервісів
• Оптимізація процесів

3. Формування цифрової компетентності

1. Базові компетентності:

• Робота з операційною системою
• Офісні програми
• Інтернет-безпека
• Електронна пошта

2. Професійні компетентності:

• Робота з LMS
• Створення цифрового контенту
• Проведення онлайн-занять
• Цифрове оцінювання

3. Спеціальні компетентності:

• Предметно-орієнтовані цифрові інструменти
• Інноваційні методики викладання
• Проектна діяльність
• Дослідницька робота

1. Базовий рівень (16 годин):

• Основи роботи з комп'ютером
• Інтернет-безпека
• Базові офісні програми
• Корпоративні комунікації

2. Середній рівень (24 години):

• Робота з LMS
• Створення презентацій
• Онлайн-інструменти
• Цифрове оцінювання

3. Просунутий рівень (32 години):

• Створення відеоконтенту
• Інтерактивні завдання
• Проектна робота
• Цифрова співпраця

1. Очні заняття:

• Практичні семінари
• Майстер-класи
• Тренінги
• Воркшопи

2. Онлайн-навчання:

• Вебінари
• Відеокурси
• Онлайн-консультації
• Самостійна робота

3. Змішане навчання:

• Комбінація очного та онлайн формату
• Індивідуальні консультації
• Групова робота
• Менторська підтримка

1. Матеріальне заохочення:

• Преміювання за впровадження інновацій
• Додаткова оплата за створення цифрового контенту
• Фінансування участі у конференціях

2. Нематеріальне заохочення:

• Сертифікати про підвищення кваліфікації
• Публічне визнання досягнень
• Можливість проведення майстер-класів
• Участь у професійних конкурсах

1. Інструменти оцінювання:

• Тестування
• Практичні завдання
• Портфоліо
• Експертна оцінка

2. Показники ефективності:

• Рівень впровадження цифрових технологій
• Якість створених матеріалів
• Задоволеність учнів
• Результативність навчання