Відмінності між версіями «Охвицер»
(Створена сторінка: '''Охвице́р, -ра, '''''м. ''Офицеръ. Чуб. V. 977. Левиц. I. 30. Ум. '''Охвице́рик, охвице́рочко. '''Мил. 216. ...) |
|||
| (не показано 4 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Охвице́р, -ра, '''''м. ''Офицеръ. Чуб. V. 977. Левиц. I. 30. Ум. '''Охвице́рик, охвице́рочко. '''Мил. 216. | '''Охвице́р, -ра, '''''м. ''Офицеръ. Чуб. V. 977. Левиц. I. 30. Ум. '''Охвице́рик, охвице́рочко. '''Мил. 216. | ||
[[Категорія:Ох]] | [[Категорія:Ох]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Офіце́р — особа командного і начальницького складу в збройних силах, на флоті та в інших силових структурах, що позначає переважно військовий ранг (звання). Слово офіцер (лат. officiarius; нім. Offizier) перекладається як службовець і прийшло в українську мову «ахвіцер» через російську мову «рос. офицер», коли керували російською імператорською армією старшини німецького походження піддані Російської імперії, а вихідці з етнічної України служили в ній. | ||
| + | |||
| + | В українській мові на початку XX сторіччя після сформування національних українських військових формувань використовувався термін «старшина». Після остаточної окупації України в 1921 році, цей термін «старшина» продовжував використовуватися серед емігрантського середовища. На території УРСР, у лавах Червоної армії персональні військові звання були відсутні, тож командний склад мав назву «червоний командир». Поняття «офіцер» знову з'являється в 1942 році. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Szandruk_Pavlo.jpg|x240px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:офіцер.jpg|x540px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|3tQrGvrg72w}} | ||
| + | {{#ev:youtube|1FCGUFwaHPI}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | Охвице́рик, охвице́рочко | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | [http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/%D0%BE%D1%85%D0%B2%D0%B8%D1%86%D0%B5%D1%80 Словник] | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2023 року]] | ||
Поточна версія на 12:10, 6 квітня 2023
Охвице́р, -ра, м. Офицеръ. Чуб. V. 977. Левиц. I. 30. Ум. Охвице́рик, охвице́рочко. Мил. 216.
Зміст
Сучасні словники
Офіце́р — особа командного і начальницького складу в збройних силах, на флоті та в інших силових структурах, що позначає переважно військовий ранг (звання). Слово офіцер (лат. officiarius; нім. Offizier) перекладається як службовець і прийшло в українську мову «ахвіцер» через російську мову «рос. офицер», коли керували російською імператорською армією старшини німецького походження піддані Російської імперії, а вихідці з етнічної України служили в ній.
В українській мові на початку XX сторіччя після сформування національних українських військових формувань використовувався термін «старшина». Після остаточної окупації України в 1921 році, цей термін «старшина» продовжував використовуватися серед емігрантського середовища. На території УРСР, у лавах Червоної армії персональні військові звання були відсутні, тож командний склад мав назву «червоний командир». Поняття «офіцер» знову з'являється в 1942 році.
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Охвице́рик, охвице́рочко
