Відмінності між версіями «Отут»
(Створена сторінка: '''Отут, '''''нар. ''= '''Oттут. '''Ум. '''Отутеньки, отутечки. '''''Отутеньки ставатимем. ''Кролев. у. ''...) |
(→Ілюстрації) |
||
(не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Отут, '''''нар. ''= '''Oттут. '''Ум. '''Отутеньки, отутечки. '''''Отутеньки ставатимем. ''Кролев. у. ''Ось зараз були отутечки. ''Грин. II. 142. | '''Отут, '''''нар. ''= '''Oттут. '''Ум. '''Отутеньки, отутечки. '''''Отутеньки ставатимем. ''Кролев. у. ''Ось зараз були отутечки. ''Грин. II. 142. | ||
[[Категорія:От]] | [[Категорія:От]] | ||
+ | ОТУТ 1 присл., розм. Підсил. до тут; ось тут. Я отутечки родилась, Тут і виростала, Отут, було, на цвинтарі Я з дітьми гуляю (Тарас Шевченко, I, 1963, 291); Отут, на узбережжі Рони, Тебе вітає, Авіньйоне, Старий закоханий юнак (Максим Рильський, III, 1961, 257); — Не хочемо, пане, ні вашого лісу, ні вашої помочі. Вона ще й досі сидить отут у печінках, — строго глянув на пана Демид Ґонтар (Михайло Стельмах, I, 1962, 356). | ||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 814.Коментарі (0) | ||
+ | ОТУТ 2 част. підсил. Уживаються при конкретизації характеру протікання дії. — Мені уліво трішки взять — і якраз доріжкою до млина дійти, а я вправо поперся. Отут і кажи, що не напущено на чоловіка (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 17). | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Тут.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 814. | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 00:34, 19 жовтня 2018
Отут, нар. = Oттут. Ум. Отутеньки, отутечки. Отутеньки ставатимем. Кролев. у. Ось зараз були отутечки. Грин. II. 142. ОТУТ 1 присл., розм. Підсил. до тут; ось тут. Я отутечки родилась, Тут і виростала, Отут, було, на цвинтарі Я з дітьми гуляю (Тарас Шевченко, I, 1963, 291); Отут, на узбережжі Рони, Тебе вітає, Авіньйоне, Старий закоханий юнак (Максим Рильський, III, 1961, 257); — Не хочемо, пане, ні вашого лісу, ні вашої помочі. Вона ще й досі сидить отут у печінках, — строго глянув на пана Демид Ґонтар (Михайло Стельмах, I, 1962, 356).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 814.Коментарі (0) ОТУТ 2 част. підсил. Уживаються при конкретизації характеру протікання дії. — Мені уліво трішки взять — і якраз доріжкою до млина дійти, а я вправо поперся. Отут і кажи, що не напущено на чоловіка (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 17).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 814.