Відмінності між версіями «Отрута»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Отрута, -ти, '''''ж. ''Отрава, ядъ. Мет. 90. 88. ''Хоч у губу візьміть: може з отрутою даєте. ''Ном. ...)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Отрута, -ти, '''''ж. ''Отрава, ядъ. Мет. 90. 88. ''Хоч у губу візьміть: може з отрутою даєте. ''Ном. № 11559. Ом. Отрутонька. Чуб. V. 879.  
 
'''Отрута, -ти, '''''ж. ''Отрава, ядъ. Мет. 90. 88. ''Хоч у губу візьміть: може з отрутою даєте. ''Ном. № 11559. Ом. Отрутонька. Чуб. V. 879.  
 
[[Категорія:От]]
 
[[Категорія:От]]
 +
 +
 +
==Сучасний словник==
 +
 +
 +
ОТРУ́ТА, и, жін.
 +
1. Речовина, здатна викликати отруєння живого організму. Замфір бачив, як возили на Прут важкі залізні бочки. — Отрута, отрута, — шептали молдувани (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 215); Патер спустив додолу очі, приховуючи радість: отрута почала впливати (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 148); Бджолина отрута давно вже використовується в медицині для лікування багатьох хвороб (Наука і життя, 10, 1968, 36);  * Образно. Всіх вчарувало воно [щастя] навіки, і чари його були отрута. Воно летючою зорею падало в серце і починало горіти (Леся Українка, III, 1952, 550);  * У порівняннях. В же якось до цього й прижилось горе, не таким здавалось, як першого року, а це знову скаламутило всю душу, отрутою поповзло в кожний закуток, де є жива кров (Михайло Стельмах, II, 1962, 300);
 +
//  перен. Те, що нестримно вабить до себе. [Зінька:] Ох, Романе! отруто ж ти моя!.. ..Не зможу ж, не зможу відірвати тебе від серця!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 59); От досі жаль, що я в окуліровці Був учнем, недбайливим і тупим... Але признаюся: в малій головці Уже тоді жила отрута рим! (Максим Рильський, I, 1956, 177);
 +
//  перен. Те, що згубно впливає на кого-, що-небудь, морально розкладає, розбещує когось. Мільйони екземплярів буржуазних газет розносять отруту обману всюди (Ленін, 32, 1973, 327); Софія читала і впивала в себе тонку отруту заздрощів та гіркого жалю (Леся Українка, III, 1952, 528); Не поможе і отрута хитрої неправди у брехливім лютім вої із-за океану (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 325).
 +
2. перен. Злість, ненависть. — Походжай, доню, та насіннячко лузай! — промовила Прокоповичка ласкаво, але з отрутою в словах (Нечуй-Левицький, III, 1956, 64); Хоч тряслися руки старого писаки, хоч бризкало перо, одначе з-під його отрута на папері зосталася (Панас Мирний, I, 1949, 386).
 +
 +
==Дія==
 +
 +
Дія отрут обумовлена їх хімічними реакціями з речовинами, що входять до складу клітин і тканин організму, а також що беруть участь у тканинному обміні (наприклад, при отруєнні синильною кислотою).
 +
 +
Сила і характер дії отрут залежать від їх хімічної структури, фізико-хімічних властивостей, структурних і функціональних особливостей організму, що обумовлює вибіркову токсичність отрути по відношенню до окремих видів тварин або рослин, а також «спорідненість» («тропність») до певних систем або органів (наприклад, нейротропні отрути, що вражають переважно нервову систему).
 +
 +
Отрути проникають в організм людини головним чином через травні і дихальні органи; з організму видаляються нирками, кишечником, легенями та ін.
 +
 +
==Види==
 +
 +
За походженням отрути поділяють на рослинні, тваринні, мінеральні і продукти хімічного синтезу (отрути промислові, пестициди).
 +
 +
Вивченням дії отрут займається токсикологія.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:otr1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:otr2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:otr3.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:otrrr.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
{{#ev:youtube|DgHVlsM4Y5c}}

Поточна версія на 20:56, 3 листопада 2015

Отрута, -ти, ж. Отрава, ядъ. Мет. 90. 88. Хоч у губу візьміть: може з отрутою даєте. Ном. № 11559. Ом. Отрутонька. Чуб. V. 879.


Сучасний словник

ОТРУ́ТА, и, жін. 1. Речовина, здатна викликати отруєння живого організму. Замфір бачив, як возили на Прут важкі залізні бочки. — Отрута, отрута, — шептали молдувани (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 215); Патер спустив додолу очі, приховуючи радість: отрута почала впливати (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 148); Бджолина отрута давно вже використовується в медицині для лікування багатьох хвороб (Наука і життя, 10, 1968, 36); * Образно. Всіх вчарувало воно [щастя] навіки, і чари його були отрута. Воно летючою зорею падало в серце і починало горіти (Леся Українка, III, 1952, 550); * У порівняннях. В же якось до цього й прижилось горе, не таким здавалось, як першого року, а це знову скаламутило всю душу, отрутою поповзло в кожний закуток, де є жива кров (Михайло Стельмах, II, 1962, 300); // перен. Те, що нестримно вабить до себе. [Зінька:] Ох, Романе! отруто ж ти моя!.. ..Не зможу ж, не зможу відірвати тебе від серця!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 59); От досі жаль, що я в окуліровці Був учнем, недбайливим і тупим... Але признаюся: в малій головці Уже тоді жила отрута рим! (Максим Рильський, I, 1956, 177); // перен. Те, що згубно впливає на кого-, що-небудь, морально розкладає, розбещує когось. Мільйони екземплярів буржуазних газет розносять отруту обману всюди (Ленін, 32, 1973, 327); Софія читала і впивала в себе тонку отруту заздрощів та гіркого жалю (Леся Українка, III, 1952, 528); Не поможе і отрута хитрої неправди у брехливім лютім вої із-за океану (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 325). 2. перен. Злість, ненависть. — Походжай, доню, та насіннячко лузай! — промовила Прокоповичка ласкаво, але з отрутою в словах (Нечуй-Левицький, III, 1956, 64); Хоч тряслися руки старого писаки, хоч бризкало перо, одначе з-під його отрута на папері зосталася (Панас Мирний, I, 1949, 386).

Дія

Дія отрут обумовлена їх хімічними реакціями з речовинами, що входять до складу клітин і тканин організму, а також що беруть участь у тканинному обміні (наприклад, при отруєнні синильною кислотою).

Сила і характер дії отрут залежать від їх хімічної структури, фізико-хімічних властивостей, структурних і функціональних особливостей організму, що обумовлює вибіркову токсичність отрути по відношенню до окремих видів тварин або рослин, а також «спорідненість» («тропність») до певних систем або органів (наприклад, нейротропні отрути, що вражають переважно нервову систему).

Отрути проникають в організм людини головним чином через травні і дихальні органи; з організму видаляються нирками, кишечником, легенями та ін.

Види

За походженням отрути поділяють на рослинні, тваринні, мінеральні і продукти хімічного синтезу (отрути промислові, пестициди).

Вивченням дії отрут займається токсикологія.

Ілюстрації

Otr1.jpg Otr2.jpg Otr3.jpg Otrrr.jpg

Медіа