Відмінності між версіями «Отець»
(Створена сторінка: '''Отець, отця и вітця, '''зват. п. '''Отче'''. 1) Отецъ. Ном. № 7088. ''По дівонці отецьмати плаче. ''М...) |
|||
(не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | '''Отець, отця и вітця, '''зват. п. '''Отче'''. 1) Отецъ. Ном. № 7088. ''По дівонці | + | '''Отець, отця и вітця, '''зват. п. '''Отче'''. 1) Отецъ. Ном. № 7088. ''По дівонці отець мати плаче. ''Мет. 96. 2) Отецъ, титулъ священника, духовнаго лица. ''Отець Залізо з келії вийшов. ''Чуб. І. 162. Когда говорится объ отцѣ или священникѣ, употребляется: пан-отець. |
[[Категорія:От]] | [[Категорія:От]] | ||
+ | |||
+ | == Словник української мови == | ||
+ | ОТЕ́ЦЬ | ||
+ | |||
+ | 1. діал., уроч. Батько. | ||
+ | |||
+ | Пан добрий, як отець — взяв корову і скопець; а пані, як мати — казала теля взяти (Номис, 1864, № 1215); Перед ним, на столику, лежить.. лист від вітця (Фр., VIII, 1952, 122); Голобля.. завдавав болю Чумакові — що хочеш з цього Голоблі, коли він задля слівця не пожаліє й рідного отця? (Збан., Переджнив’я, 1960, 70); І твій отець Гвинтівку взяв на плечі, І твій отець пішов в нічну пургу (Забашта, Вибр., 1958, 34). | ||
+ | |||
+ | 2. церк. Титул служителів культу, а також форма звертання до них. | ||
+ | |||
+ | Як Сомко собі чоловік прямота, то й не в догад йому, що святий отець думав, мабуть, заробити собі яку сотнягу чи дві червоних на рясу (П. Куліш, Вибр., 1969, 57); Раїса навіть де в чому вплива на духовного отця (Коцюб., І, 1955, 323); [Єпископ:] Хрещеним батьком будеш ти. [Теофіл:] Так, отче (Л. Укр., II, 1951, 500). | ||
+ | |||
+ | Оте́ць небе́сний — бог. [Парвус:] Щось вони мудрують.., так мов не досить їм письма святого, слів господа Христа і заповітів отця небесного (Л. Укр., II, 1951, 408); Отці́ це́ркви; Святі́ отці́: а) тлумачі християнського віровчення; б) (зневажл.) попи, церковники. У святих отців не знайдеш кінців (Укр.. присл.., 1963, 225). | ||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 804. | ||
+ | |||
+ | == Ілюстрації == | ||
+ | Отець - священник | ||
+ | |||
+ | http://wiki.kubg.edu.ua/images/7/77/Otets-konstantin-simon_595.jpg | ||
+ | |||
+ | Отець - тато | ||
+ | |||
+ | http://wiki.kubg.edu.ua/images/5/55/Tato_na_rizdvo.jpg |
Поточна версія на 00:26, 20 жовтня 2016
Отець, отця и вітця, зват. п. Отче. 1) Отецъ. Ном. № 7088. По дівонці отець мати плаче. Мет. 96. 2) Отецъ, титулъ священника, духовнаго лица. Отець Залізо з келії вийшов. Чуб. І. 162. Когда говорится объ отцѣ или священникѣ, употребляется: пан-отець.
Словник української мови
ОТЕ́ЦЬ
1. діал., уроч. Батько.
Пан добрий, як отець — взяв корову і скопець; а пані, як мати — казала теля взяти (Номис, 1864, № 1215); Перед ним, на столику, лежить.. лист від вітця (Фр., VIII, 1952, 122); Голобля.. завдавав болю Чумакові — що хочеш з цього Голоблі, коли він задля слівця не пожаліє й рідного отця? (Збан., Переджнив’я, 1960, 70); І твій отець Гвинтівку взяв на плечі, І твій отець пішов в нічну пургу (Забашта, Вибр., 1958, 34).
2. церк. Титул служителів культу, а також форма звертання до них.
Як Сомко собі чоловік прямота, то й не в догад йому, що святий отець думав, мабуть, заробити собі яку сотнягу чи дві червоних на рясу (П. Куліш, Вибр., 1969, 57); Раїса навіть де в чому вплива на духовного отця (Коцюб., І, 1955, 323); [Єпископ:] Хрещеним батьком будеш ти. [Теофіл:] Так, отче (Л. Укр., II, 1951, 500).
Оте́ць небе́сний — бог. [Парвус:] Щось вони мудрують.., так мов не досить їм письма святого, слів господа Христа і заповітів отця небесного (Л. Укр., II, 1951, 408); Отці́ це́ркви; Святі́ отці́: а) тлумачі християнського віровчення; б) (зневажл.) попи, церковники. У святих отців не знайдеш кінців (Укр.. присл.., 1963, 225).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 804.
Ілюстрації
Отець - священник
Отець - тато