Відмінності між версіями «Гендлювати»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
| − | |||
| − | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Поточна версія на 20:02, 4 травня 2024
Гендлювати, -люю, -єш, гл. Барышничать, маклачить.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ГЕНДЛЮВА́ТИ, юю, юєш, недок., зневажл. Торгувати з метою наживи; баришувати, спекулювати. — Стрик жінки моєї був також гендляр І все гендлював баранами (Іван Франко, X, 1954, 233); — Галицькі бояри чужинцям п'яти лижуть, продають рідну землю, гендлюють нею (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 290).
"Словопедія"
гендлювати -юю, -юєш, недок. , зневажл. Торгувати з метою наживи; баришувати, спекулювати.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ГЕНДЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., зневажл. Торгувати з метою наживи; баришувати, спекулювати. — Стрик жінки моєї був також гендляр І все гендлював баранами (Фр., X, 1954, 233); — Галицькі бояри чужинцям п’яти лижуть, продають рідну землю, гендлюють нею (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 290).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 49.
Ілюстрації
|
|
|
|
