Відмінності між версіями «Обкурювати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано 6 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Обкурювати, -рюю, -єш, '''сов. в. '''обкури́ти, -рю́, -риш, '''''гл. ''Окуривать, окурить. ''Чого ж він не при собі? Хиба обкурили або обпоїли чим вражі дочки? ''Мир. Пов. І. 163.  
 
'''Обкурювати, -рюю, -єш, '''сов. в. '''обкури́ти, -рю́, -риш, '''''гл. ''Окуривать, окурить. ''Чого ж він не при собі? Хиба обкурили або обпоїли чим вражі дочки? ''Мир. Пов. І. 163.  
 
[[Категорія:Об]]
 
[[Категорія:Об]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках:
 +
 +
1. Обдавати, оповивати димом. Міста звідси не видно, тільки високі, тонкі димарі мартенівського обкурювали низьке, свинцеве небо (Руд., Вітер.., 1958, 413); Перед сном Маша, взявши тліючу головешку, обкурила в наметі димом, щоб повиганяти геть комарів (Гончар, Маша.., 1959, 88); Папія схопив своє кадило, пройшов з ним по палаті.., обкурив царя (Скл., Святослав, 1959, 147).
 +
 +
2. Діяти димом, газом, випарами чого-небудь, знищуючи на рослинах шкідників, паразитів. Дерев’яні підпірки, в тріщинах яких можуть зимувати гусениці, обкурюють сіркою (Захист рослин.., 1952, 428).
 +
 +
3. Покривати сажею, кіптявою. Поїзд шпарко біг, ресори м’яко гойдали, рука хибила й огонь сірника ковзнув по цигарці, обкуривши її сизою кіптявою (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 295).
 +
 +
4. Спричинювати появу жовтизни на поверхні чого-небудь від куріння.
 +
 +
5. Курінням робити зручнішим для користування (люльку, мундштук).
 +
 +
6. розм. Обвівати, обсипати (снігом, пилом і т. ін.).
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Обкурювання травами.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Обкурювання ладаном.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Обкурювання шкідників.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
 +
 +
==Див. також==
 +
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B1%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F
 +
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B1%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8
 +
 +
==Джерела та література==
 +
[http://Словник%20української%20мови:%20в%2011%20тт.%20/%20АН%20УРСР.%20Інститут%20мовознавства;%20за%20ред.%20І.%20К.%20Білодіда.%20—%20К.:%20Наукова%20думка,%201970—1980.%20—%20Т.%205.%20—%20С.%20516. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 516.]
 +
 +
[http://Великий%20тлумачний%20словник%20сучасної%20української%20мови%20:%20250000%20/%20уклад.%20та%20голов.%20ред.%20В.%20Т.%20Бусел.%20–%20Київ;%20Ірпінь:%20Перун,%202005.%20–%20VIII,%201728%20с. Великий тлумачний словник сучасної української мови : 250000 / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. – Київ; Ірпінь: Перун, 2005. – VIII, 1728 с.]
 +
 +
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]
 +
 +
[[Категорія:Слова 2024 року]]

Поточна версія на 21:22, 29 квітня 2024

Обкурювати, -рюю, -єш, сов. в. обкури́ти, -рю́, -риш, гл. Окуривать, окурить. Чого ж він не при собі? Хиба обкурили або обпоїли чим вражі дочки? Мир. Пов. І. 163.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках:

1. Обдавати, оповивати димом. Міста звідси не видно, тільки високі, тонкі димарі мартенівського обкурювали низьке, свинцеве небо (Руд., Вітер.., 1958, 413); Перед сном Маша, взявши тліючу головешку, обкурила в наметі димом, щоб повиганяти геть комарів (Гончар, Маша.., 1959, 88); Папія схопив своє кадило, пройшов з ним по палаті.., обкурив царя (Скл., Святослав, 1959, 147).

2. Діяти димом, газом, випарами чого-небудь, знищуючи на рослинах шкідників, паразитів. Дерев’яні підпірки, в тріщинах яких можуть зимувати гусениці, обкурюють сіркою (Захист рослин.., 1952, 428).

3. Покривати сажею, кіптявою. Поїзд шпарко біг, ресори м’яко гойдали, рука хибила й огонь сірника ковзнув по цигарці, обкуривши її сизою кіптявою (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 295).

4. Спричинювати появу жовтизни на поверхні чого-небудь від куріння.

5. Курінням робити зручнішим для користування (люльку, мундштук).

6. розм. Обвівати, обсипати (снігом, пилом і т. ін.).

Ілюстрації

Обкурювання травами.jpg Обкурювання ладаном.jpg Обкурювання шкідників.jpg


Див. також

https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B1%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B1%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8

Джерела та література

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 516.

Великий тлумачний словник сучасної української мови : 250000 / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. – Київ; Ірпінь: Перун, 2005. – VIII, 1728 с.