Відмінності між версіями «Обкурювати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано 7 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Обкурювати, -рюю, -єш, '''сов. в. '''обкури́ти, -рю́, -риш, '''''гл. ''Окуривать, окурить. ''Чого ж він не при собі? Хиба обкурили або обпоїли чим вражі дочки? ''Мир. Пов. І. 163.  
 
'''Обкурювати, -рюю, -єш, '''сов. в. '''обкури́ти, -рю́, -риш, '''''гл. ''Окуривать, окурить. ''Чого ж він не при собі? Хиба обкурили або обпоїли чим вражі дочки? ''Мир. Пов. І. 163.  
1. Обдавати, оповивати димом. Міста звідси не видно, тільки високі, тонкі димарі мартенівського обкурювали низьке, свинцеве небо (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 413); Перед сном Маша, взявши тліючу головешку, обкурила в наметі димом, щоб повиганяти геть комарів (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 88); Папія схопив своє кадило, пройшов з ним по палаті.., обкурив царя (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 147).
+
[[Категорія:Об]]
  
2. Діяти димом, газом, випарами чого-небудь, знищуючи на рослинах шкідників, паразитів. Дерев'яні підпірки, в тріщинах яких можуть зимувати гусениці, обкурюють сіркою (Захист рослин.., 1952, 428).
+
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках:
  
3. Покривати сажею, кіптявою. Поїзд шпарко біг, ресори м'яко гойдали, рука хибила й огонь сірника ковзнув по цигарці, обкуривши її сизою кіптявою (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 295).
+
1. Обдавати, оповивати димом. Міста звідси не видно, тільки високі, тонкі димарі мартенівського обкурювали низьке, свинцеве небо (Руд., Вітер.., 1958, 413); Перед сном Маша, взявши тліючу головешку, обкурила в наметі димом, щоб повиганяти геть комарів (Гончар, Маша.., 1959, 88); Папія схопив своє кадило, пройшов з ним по палаті.., обкурив царя (Скл., Святослав, 1959, 147).
 +
 
 +
2. Діяти димом, газом, випарами чого-небудь, знищуючи на рослинах шкідників, паразитів. Дерев’яні підпірки, в тріщинах яких можуть зимувати гусениці, обкурюють сіркою (Захист рослин.., 1952, 428).
 +
 
 +
3. Покривати сажею, кіптявою. Поїзд шпарко біг, ресори м’яко гойдали, рука хибила й огонь сірника ковзнув по цигарці, обкуривши її сизою кіптявою (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 295).
  
 
4. Спричинювати появу жовтизни на поверхні чого-небудь від куріння.
 
4. Спричинювати появу жовтизни на поверхні чого-небудь від куріння.
Рядок 11: Рядок 16:
  
 
6. розм. Обвівати, обсипати (снігом, пилом і т. ін.).
 
6. розм. Обвівати, обсипати (снігом, пилом і т. ін.).
[[Категорія:Об]]
+
==Ілюстрації==
{{subst:Шаблон:Словник Грінченкаі сучасність|підрозділ=Факультет суспільногуманітарних наук}}
+
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Обкурювання травами.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Обкурювання ладаном.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Обкурювання шкідників.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 
 +
 
 +
 
 +
==Див. також==
 +
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B1%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F
 +
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B1%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8
 +
 
 +
==Джерела та література==
 +
[http://Словник%20української%20мови:%20в%2011%20тт.%20/%20АН%20УРСР.%20Інститут%20мовознавства;%20за%20ред.%20І.%20К.%20Білодіда.%20—%20К.:%20Наукова%20думка,%201970—1980.%20—%20Т.%205.%20—%20С.%20516. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 516.]
 +
 
 +
[http://Великий%20тлумачний%20словник%20сучасної%20української%20мови%20:%20250000%20/%20уклад.%20та%20голов.%20ред.%20В.%20Т.%20Бусел.%20–%20Київ;%20Ірпінь:%20Перун,%202005.%20–%20VIII,%201728%20с. Великий тлумачний словник сучасної української мови : 250000 / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. – Київ; Ірпінь: Перун, 2005. – VIII, 1728 с.]
 +
 
 +
 
 +
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]
 +
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет суспільно-гуманітарних наук]]
 +
 
 +
[[Категорія:Слова 2024 року]]

Поточна версія на 21:22, 29 квітня 2024

Обкурювати, -рюю, -єш, сов. в. обкури́ти, -рю́, -риш, гл. Окуривать, окурить. Чого ж він не при собі? Хиба обкурили або обпоїли чим вражі дочки? Мир. Пов. І. 163.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках:

1. Обдавати, оповивати димом. Міста звідси не видно, тільки високі, тонкі димарі мартенівського обкурювали низьке, свинцеве небо (Руд., Вітер.., 1958, 413); Перед сном Маша, взявши тліючу головешку, обкурила в наметі димом, щоб повиганяти геть комарів (Гончар, Маша.., 1959, 88); Папія схопив своє кадило, пройшов з ним по палаті.., обкурив царя (Скл., Святослав, 1959, 147).

2. Діяти димом, газом, випарами чого-небудь, знищуючи на рослинах шкідників, паразитів. Дерев’яні підпірки, в тріщинах яких можуть зимувати гусениці, обкурюють сіркою (Захист рослин.., 1952, 428).

3. Покривати сажею, кіптявою. Поїзд шпарко біг, ресори м’яко гойдали, рука хибила й огонь сірника ковзнув по цигарці, обкуривши її сизою кіптявою (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 295).

4. Спричинювати появу жовтизни на поверхні чого-небудь від куріння.

5. Курінням робити зручнішим для користування (люльку, мундштук).

6. розм. Обвівати, обсипати (снігом, пилом і т. ін.).

Ілюстрації

Обкурювання травами.jpg Обкурювання ладаном.jpg Обкурювання шкідників.jpg


Див. також

https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B1%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B1%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8

Джерела та література

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 516.

Великий тлумачний словник сучасної української мови : 250000 / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. – Київ; Ірпінь: Перун, 2005. – VIII, 1728 с.