Відмінності між версіями «Фоскати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 3: Рядок 3:
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
Фо́скати — дієслово недоконаного виду, що належить до південно-західного діалекту української мови. Означає специфічний різкий звук, що утворюється при видиху через ніс або рот, часто як вияв емоцій або фізіологічна реакція тварин.
==Ілюстрації==
+
Слово має ономатопоетичне походження і вживається у таких значеннях: фиркати - випускати повітря з шумом через ніс (характерно для коней або котів у стані роздратування), виказувати невдоволення, виражати зневагу, гнів, важко дихати.
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
+
|- valign="top"
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|}
+
 
+
==Медіа==
+
 
+
==Див. також==
+
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
Етимологічний словник української мови : у 7 т. / НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. Т. 6 (Ф–Я). Семантичне гніздо звуконаслідувальних дієслів.
 +
Словник говірок дністровського правобережжя / ред. кол. — Електронне видання ЛНУ ім. Івана Франка.
  
==Зовнішні посилання==
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет Суспільно-гуманітарних наук]]
 
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/ Факультет Суспільно-гуманітарних наук]]
[[Категорія:Фо]]
+

Поточна версія на 13:46, 28 березня 2026

Фоскати, -каю, -єш, гл. Фыркать. Вх. Зн. 75.

Сучасні словники

Фо́скати — дієслово недоконаного виду, що належить до південно-західного діалекту української мови. Означає специфічний різкий звук, що утворюється при видиху через ніс або рот, часто як вияв емоцій або фізіологічна реакція тварин. Слово має ономатопоетичне походження і вживається у таких значеннях: фиркати - випускати повітря з шумом через ніс (характерно для коней або котів у стані роздратування), виказувати невдоволення, виражати зневагу, гнів, важко дихати.

Джерела та література

Етимологічний словник української мови : у 7 т. / НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. Т. 6 (Ф–Я). Семантичне гніздо звуконаслідувальних дієслів. Словник говірок дністровського правобережжя / ред. кол. — Електронне видання ЛНУ ім. Івана Франка.