Відмінності між версіями «Хлясь!»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| (не показано 4 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
| + | ХЛЯСЬ, виг., розм.<br /> | ||
| + | |||
| + | 1. Звуконаслідування, що означає звук від дзвінких коротких ударів по чому-небудь. Гогіашвілі турнув Чайку просто в клекотливу воду, яка летіла звідусіль, котила каміння, ревла, лютувала, мов справляла відьомський шабаш: «хлясь-хлясь-хлясь! Гу-гу-гу!» (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 347).<br /> | ||
| + | |||
| + | 2. Уживається як присудок за знач. хляснути. Коней хлясь да хлясь (Словник Грінченка). | ||
| + | |||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| − | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px # | + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66 |
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кнут!.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | + | {{#ev:youtube|_mwVgfo4N2M}} | |
| − | + | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | + | https://sum.in.ua | |
| − | + | <br /> | |
| − | + | <br /> | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
[[Категорія:Слова 2024 року]] | [[Категорія:Слова 2024 року]] | ||
| − | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] | |
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет української філології, культури і мистецтва]] |
| − | сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] [[Категорія:Слова | + | |
| − | + | ||
Поточна версія на 08:16, 23 квітня 2024
Хлясь! меж., выражающее стеганіе кнутомъ. Коней хлясь да хлясь.
Сучасні словники
ХЛЯСЬ, виг., розм.
1. Звуконаслідування, що означає звук від дзвінких коротких ударів по чому-небудь. Гогіашвілі турнув Чайку просто в клекотливу воду, яка летіла звідусіль, котила каміння, ревла, лютувала, мов справляла відьомський шабаш: «хлясь-хлясь-хлясь! Гу-гу-гу!» (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 347).
2. Уживається як присудок за знач. хляснути. Коней хлясь да хлясь (Словник Грінченка).
Ілюстрації
|
