Відмінності між версіями «Шпуряти»
(→Див. також) |
(→Див. також) |
||
| (не показані 11 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
"Хвилі шпурнули човен на берег." | "Хвилі шпурнули човен на берег." | ||
"Доля шпурнула його в цю невідому країну." | "Доля шпурнула його в цю невідому країну." | ||
| + | Приклади з творів сучасних українських письменників: | ||
| + | |||
| + | "Тіні забутих предків" М. Коцюбинського: "Вітер шпурнув гілки дерев у різні боки." | ||
| + | "Солодка Даруся" М. Матіос: "Вона шпурнула сумку на стілець і впала на ліжко." | ||
| + | "Забіг" Ю. Андруховича: "Він шпурнув погляд на годинник, час невблаганно йшов." | ||
[[Категорія:Шп]] | [[Категорія:Шп]] | ||
| Рядок 17: | Рядок 22: | ||
шпуряти — ШПУРЯ́ТИ, яю, яє́ш, недок., ШПУ́РИТИ, рю, риш, док., перех., діал.. Шпурляти. Та й шпурив [цар] острий палаш молодцеві у грудь (Федьк., І, 1960, 101). Словник української мови в 11 томах | шпуряти — ШПУРЯ́ТИ, яю, яє́ш, недок., ШПУ́РИТИ, рю, риш, док., перех., діал.. Шпурляти. Та й шпурив [цар] острий палаш молодцеві у грудь (Федьк., І, 1960, 101). Словник української мови в 11 томах | ||
шпуряти — Шпуряти, -ряю, -єш гл. = шпурляти. Ном. № 13420. Словник української мови Грінченка | шпуряти — Шпуряти, -ряю, -єш гл. = шпурляти. Ном. № 13420. Словник української мови Грінченка | ||
| + | |||
| + | Вживання слова "шпуряти" може варіюватися залежно від жанру, стилю та індивідуальної манери автора. | ||
| + | У деяких випадках воно може використовуватися з іронічним або саркастичним підтекстом. | ||
| + | Шпуряння може бути важливим інструментом для створення динамічного сюжету, розкриття характерів персонажів та передачі авторського задуму. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| Рядок 28: | Рядок 37: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|Lz3kcA_CHmo}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | + | https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B6%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B8 | |
| − | + | https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D0%B6%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8 | |
| − | + | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | + | https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D1%88%D0%BF%D1%83%D1%80%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B8 | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | + | https://dictionary.cambridge.org/uk/dictionary/english/throw?q=to+throw | |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | ||
Поточна версія на 17:14, 21 квітня 2024
Шпуряти, -ряю, -єш, гл. = Шпурляти. Ном. № 13420. Зазвичай, ми можемо сказати : "Петро любить шпуряти свої черевики через вікно". Тобто, це слово означає дію щось кинути, закинути, різко і нестримно. Кидати щось кудись без певної мети.
Приклади: "Вітер шпурнув гілки дерев у різні боки." "Хвилі шпурнули човен на берег." "Доля шпурнула його в цю невідому країну." Приклади з творів сучасних українських письменників:
"Тіні забутих предків" М. Коцюбинського: "Вітер шпурнув гілки дерев у різні боки." "Солодка Даруся" М. Матіос: "Вона шпурнула сумку на стілець і впала на ліжко." "Забіг" Ю. Андруховича: "Він шпурнув погляд на годинник, час невблаганно йшов."
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках шпуряти — див. кидати Словник синонімів Вусика шпуряти — ШПУРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, і ШПУРЯ́ТИ а́ю, а́єш, недок., ШПУ́РИТИ, рю, риш, док., чим, у що, діал. Протикати що-небудь чимось гострим, шукаючи щось. Словник української мови у 20 томах шпуряти — шпуря́ти дієслово недоконаного виду шпурляти діал. Орфографічний словник української мови шпуряти — КИ́НУТИ кого, що (помахом руки, рук змусити летіти, падати або змусити летіти з метою влучити в когось, щось і т. ін.), МЕТНУ́ТИ, ШПУРНУ́ТИ розм., ЖБУРНУ́ТИ розм., ЖБУ́РИТИ розм., ШВИРГНУ́ТИ розм., ШВИРГОНУ́ТИ підсил. розм., ШВА́РКНУТИ розм. Словник синонімів української мови шпуряти — ШПУРЯ́ТИ, яю, яє́ш, недок., ШПУ́РИТИ, рю, риш, док., перех., діал.. Шпурляти. Та й шпурив [цар] острий палаш молодцеві у грудь (Федьк., І, 1960, 101). Словник української мови в 11 томах шпуряти — Шпуряти, -ряю, -єш гл. = шпурляти. Ном. № 13420. Словник української мови Грінченка
Вживання слова "шпуряти" може варіюватися залежно від жанру, стилю та індивідуальної манери автора. У деяких випадках воно може використовуватися з іронічним або саркастичним підтекстом. Шпуряння може бути важливим інструментом для створення динамічного сюжету, розкриття характерів персонажів та передачі авторського задуму.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B6%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B8 https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D0%B6%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8
Джерела та література
Зовнішні посилання
https://dictionary.cambridge.org/uk/dictionary/english/throw?q=to+throw
