Відмінності між версіями «Кайданочки»
Рядок 21: | Рядок 21: | ||
[[Категорія: Слова 2024 року]] | [[Категорія: Слова 2024 року]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
− |
Поточна версія на 08:21, 24 квітня 2024
Кайданочки, -ків, м. мн. Ум. отъ кайдани.
Сучасні словники
Залізні ланцюги з кільцями, що їх заклепують або замикають на руках чи ногах арештованого, в’язня. Серед тюрми сидить гетьман Байда, прикований до стовпа; на ногах у його залізні кайдани (Н.-Лев., II, 1956, 457); Як той дуб ти гордо стій Хай ні зради, ні догани, Ані муки, ні кайдани — Дух зломить не зможуть твій (Гр., І, 1963, 125); Кармелюк стояв з шматками розірваних кайданів на ногах (Кучер, Пов. і опов., 1949, 77).
◊ Волочи́ти кайда́ни див. волочи́ти; Забива́ти (заби́ти) в кайда́ни див. забива́ти; Зали́ти в кайда́ни див. залива́ти.
перен. Те, що зв’язує людину, позбавляє її волі. Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте (Шевч., І, 1951, 354); [Річард:] Що ж, я досяг, чого хотів, — я вільний. Розбив усі кайдани свого серця і серце вкупі з ними (Л. Укр., III, 1952, 110); — Нам нічого втрачати, хіба що кайдани! (Головко, І, 1957, 63); Вільне від кайданів догматизму, наше літературознавство здатне вже розв’язувати такі завдання, за які раніше не бралося (Літ. Укр., 2.VI 1967, 4).
Кайдани, нів, м. мн. Кандалы, оковы, цѣпи, колодки. Возьміть Палія Семена та забийте в кайдани. О. 1862. VIII. 26. Часто бо заковувано його в кайдани. Св. Мр. Ой дала ж, дала славним запорожцям та цариця заплати: ой понабивали на ноги кайдани, дали в руки лопати. Новц. Угору руки підіймали, кайданами забряжчали. АД. І. 88. Ум. Кайданики, кайданочки. Кайданики на ноженьки, а скрипонька у рученьки. Андр. Ой будемо зімувати в Станіславі на риночку, в кайданочках, в залізочку. Лукаш.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 208.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 72.