Відмінності між версіями «Дзвіночок»
(не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
Рядок 37: | Рядок 37: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | [[Категорія: Слова 2024 року]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
− |
Поточна версія на 08:04, 24 квітня 2024
Дзвіночок, -чка, м. 1) Ум. отъ дзвінок. О. 1861. XI. 10. 2) мн. Дзвіночки. Раст. Linaria genistaefolia Mill. ЗЮЗО. І. 126.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Дзвіночок — термін, який має кілька значень. Дзвіно́чок або дзвіно́к — музичний інструмент у вигляді маленького дзвона. «Дзвіночок» — народний хоровий колектив Київського палацу дітей та юнацтва. «Дзвіночок» — часопис-місячник для дітей і молоді з бібліотекою «Ранок». Дзвіночок — інша назва рослин роду Дзвоники (Campánula).
ДЗВІНО́ЧОК1, чка, ч. Зменш.-пестл. до дзвіно́к 1. Людей уже повно. Дзвіночок голосненько продзеленчав, а за завісою молодь у гримі .. метушиться (Головко, ІI, 1957, 163); * У порівн. Гримить голосочок, як срібний дзвіночок, по садочку лунає, та вже й соловейко, що співа і раненько, так співати не здолає! (Л. Укр., III, 1952, 494).
ДЗВІНО́ЧОК2 див. дзвіно́чки.
1) Ум. отъ дзвінок. О. 1861. XI. 10.
2) мн. Дзвіно́чки. Раст. Linaria genistaefolia Mill. ЗЮЗО. І. 126.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 377.