Відмінності між версіями «Олжа»
(Створена сторінка: '''Олжа, -жі, '''''ж. ''Ложь. К. Бай. 39. Категорія:Ол) |
|||
(не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | '''Олжа, -жі, '''''ж. | + | '''Олжа, -жі, '''''ж. жін., книжн., заст. Брехня. [Годвінсон:] Він хоче нас заплутати у невід, що сплів сам князь олжі (Леся Українка, III, 1952, 83); Дві сили на землі: одна зорить в минуле, їй рабство — п'єдестал, олжа — підпора їй, — А перед другою — пісень всесвітніх гули, Сади майбутнього і творчості прибій (Максим Рильський, Мости, 1948, 49). |
− | [ | + | |
+ | умисне або неумисне введення в оману, твердження, що не є істинним. | ||
+ | |||
+ | Цілком очевидно, що олжею слід вважати будь-яке висловлювання, що не відповідає реальності. Але з однією важливою обмовкою: мовцеві добре відомо, якою є реальність насправді, але він навмисно її спотворює, з метою ввести співрозмовника в оману. Фактично брехнею можна назвати й напівправду, коли мовець знає досить багато, але розкриває лише ту частину відомого, яка йому вигідна або принаймі безпечна, а не настільки приємні і зручні факти просто замовчує, немов їх і немає зовсім. Тобто, приховування правди — теж обман. Коли ж людина говорить неправду, але вірить, що це правда, то ніяк не можна сказати, що людина бреше. |
Поточна версія на 17:10, 18 листопада 2018
Олжа, -жі, ж. жін., книжн., заст. Брехня. [Годвінсон:] Він хоче нас заплутати у невід, що сплів сам князь олжі (Леся Українка, III, 1952, 83); Дві сили на землі: одна зорить в минуле, їй рабство — п'єдестал, олжа — підпора їй, — А перед другою — пісень всесвітніх гули, Сади майбутнього і творчості прибій (Максим Рильський, Мости, 1948, 49).
умисне або неумисне введення в оману, твердження, що не є істинним.
Цілком очевидно, що олжею слід вважати будь-яке висловлювання, що не відповідає реальності. Але з однією важливою обмовкою: мовцеві добре відомо, якою є реальність насправді, але він навмисно її спотворює, з метою ввести співрозмовника в оману. Фактично брехнею можна назвати й напівправду, коли мовець знає досить багато, але розкриває лише ту частину відомого, яка йому вигідна або принаймі безпечна, а не настільки приємні і зручні факти просто замовчує, немов їх і немає зовсім. Тобто, приховування правди — теж обман. Коли ж людина говорить неправду, але вірить, що це правда, то ніяк не можна сказати, що людина бреше.