Відмінності між версіями «Окрашати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Окраша́ти, -ша́ю, -єш, '''сов. в. '''окраси́ти, -шу́, -сиш, '''''гл. ''Украшать, украсить. ''А чим по...) |
|||
| (не показано 4 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Окраша́ти, -ша́ю, -єш, '''сов. в. '''окраси́ти, -шу́, -сиш, '''''гл. ''Украшать, украсить. ''А чим поле окрашене: чи лугами, чи берегами? ''Нп. | '''Окраша́ти, -ша́ю, -єш, '''сов. в. '''окраси́ти, -шу́, -сиш, '''''гл. ''Украшать, украсить. ''А чим поле окрашене: чи лугами, чи берегами? ''Нп. | ||
[[Категорія:Ок]] | [[Категорія:Ок]] | ||
| + | |||
| + | ==Академічний тлумачний словник (1970—1980)== | ||
| + | |||
| + | '''ОКРАШАТИ''' | ||
| + | |||
| + | ОКРАСИТИ, те саме, що прикрашати. Безжалісна музо! ..Ти квітами серця мого дорогу собі устелила І крівую його ти окрасила шати свої (Леся Українка, I, 1951, 131); Який щасливий усміх окрасив лице збідованої жінки..! (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 101). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Окрашати1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Окрашати2.jpg|x140px]] | ||
| + | ] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | http://sum.in.ua/s/okrashaty | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 03:54, 25 листопада 2018
Окраша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. окраси́ти, -шу́, -сиш, гл. Украшать, украсить. А чим поле окрашене: чи лугами, чи берегами? Нп.
Зміст
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОКРАШАТИ
ОКРАСИТИ, те саме, що прикрашати. Безжалісна музо! ..Ти квітами серця мого дорогу собі устелила І крівую його ти окрасила шати свої (Леся Українка, I, 1951, 131); Який щасливий усміх окрасив лице збідованої жінки..! (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 101).
Ілюстрації
|
] |
