Відмінності між версіями «Окраса»
(Створена сторінка: '''Окраса, -си, '''''ж. ''Украшеніе; прикраса. ''В Кам’янці хвала Богу устала, окраса церкви упа...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Окраса, -си, '''''ж. ''Украшеніе; прикраса. ''В Кам’янці хвала Богу устала, окраса церкви упала. ''Гол. І. 31. | '''Окраса, -си, '''''ж. ''Украшеніе; прикраса. ''В Кам’янці хвала Богу устала, окраса церкви упала. ''Гол. І. 31. | ||
[[Категорія:Ок]] | [[Категорія:Ок]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | Те, що прикрашає кого-, що-небудь, надає приємного вигляду комусь, чомусь; прикраса, оздоба. {{приклад| Ольга ввійшла в залу, де вже окрасою зали був куплений для неї гарний фортеп'ян [фортепіано] (Нечуй-Левицький, I, 1956, 429); Окрасою мазанки були тільки кручені паничі, які повивали передню стінку (Юрій Смолич, V, 1959, 16); Вона при кожній нагоді.. повчала інших своїх дочок, що гординя — це гріх, а скромність — найкраща окраса для молодої дівчини (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 514); Народна пісня — то ж вона Усій землі окраса, Вона, як сонце, вирина У творчості Тараса (Максим Рильський, I, 1956, 361).}} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | чого, перен. Предмет гордості якого-небудь середовища, колективу і т. ін. {{приклад|Початок розробки її [чеської теми]поклав Тарас Шевченко своєю поемою «Єретик» (1845), яка є окрасою нашої літератури, однією з найкоштовніших її перлин (Вітчизна, 5, 1956, 124); Талант Амвросія Максиміліановича Бучми міг би стати окрасою будь-якого світового театру в усі часи й епохи (Мистецтво, 1, 1967, 1).}} | ||
| + | перев. мн., рідко. Змалювання кого-, чого-небудь (у розповіді і т. ін.) у більш привабливому вигляді, ніж є в дійсності.{{приклад|Згадав я ту правду-легенду Суворо, без зайвих окрас... (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 375).}} | ||
| + | |||
| + | ===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]=== | ||
| + | ОКРА́СА чого, чия (той, що за своїми позитивними якостями, рисами є гордістю суспільства, середовища, колективу й т. ін.),ОЗДО́БА, ПРИКРА́СА, КРАСА́, СЛА́ВА підсил. {{приклад|Талант Амвросія Бучми міг би стати окрасою будь-якого світовоготеатру в усі часи й епохи (з журналу); Ще в гімназії.. учителі гляділи на нього як на головну оздобу закладу (І. Франко);Дядя Ваня був прикрасою не тільки цеху, а й заводу (Ю. Яновський); З кріпосної брами вилетів гусарський полк, красавсіх кінних полків (О. Довженко); Довбуш! Слава опришківства і всієї Гуцульщини (Г. Хоткевич). | ||
| + | }} | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:прикраса.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:прикраса1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ялинкаприкраса.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | ===Посилання на споріднені слова зі словника Бориса Грінченка === | ||
| + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B0 Прикраса]=== | ||
| + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D0%B0 Оздоба]=== | ||
| + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Гордість]=== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2016 року]] | ||
Поточна версія на 18:08, 3 грудня 2016
Окраса, -си, ж. Украшеніе; прикраса. В Кам’янці хвала Богу устала, окраса церкви упала. Гол. І. 31.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Те, що прикрашає кого-, що-небудь, надає приємного вигляду комусь, чомусь; прикраса, оздоба. ◆ Ольга ввійшла в залу, де вже окрасою зали був куплений для неї гарний фортеп'ян [фортепіано] (Нечуй-Левицький, I, 1956, 429); Окрасою мазанки були тільки кручені паничі, які повивали передню стінку (Юрій Смолич, V, 1959, 16); Вона при кожній нагоді.. повчала інших своїх дочок, що гординя — це гріх, а скромність — найкраща окраса для молодої дівчини (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 514); Народна пісня — то ж вона Усій землі окраса, Вона, як сонце, вирина У творчості Тараса (Максим Рильський, I, 1956, 361).
УКРЛІТ.ORG_Cловник
чого, перен. Предмет гордості якого-небудь середовища, колективу і т. ін. ◆ Початок розробки її [чеської теми]поклав Тарас Шевченко своєю поемою «Єретик» (1845), яка є окрасою нашої літератури, однією з найкоштовніших її перлин (Вітчизна, 5, 1956, 124); Талант Амвросія Максиміліановича Бучми міг би стати окрасою будь-якого світового театру в усі часи й епохи (Мистецтво, 1, 1967, 1). перев. мн., рідко. Змалювання кого-, чого-небудь (у розповіді і т. ін.) у більш привабливому вигляді, ніж є в дійсності.◆ Згадав я ту правду-легенду Суворо, без зайвих окрас... (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 375).
«Словники України on-line»
ОКРА́СА чого, чия (той, що за своїми позитивними якостями, рисами є гордістю суспільства, середовища, колективу й т. ін.),ОЗДО́БА, ПРИКРА́СА, КРАСА́, СЛА́ВА підсил. ◆ Талант Амвросія Бучми міг би стати окрасою будь-якого світовоготеатру в усі часи й епохи (з журналу); Ще в гімназії.. учителі гляділи на нього як на головну оздобу закладу (І. Франко);Дядя Ваня був прикрасою не тільки цеху, а й заводу (Ю. Яновський); З кріпосної брами вилетів гусарський полк, красавсіх кінних полків (О. Довженко); Довбуш! Слава опришківства і всієї Гуцульщини (Г. Хоткевич).
Ілюстрації
|
|
|
