Відмінності між версіями «Озлість»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Озлість, -лости, '''''ж. ''Досада, злость. ''Кульбашного взяла озлість. ''О. 1861. X. 22. ''Піддружни...)
 
 
(не показані 9 проміжних версій 3 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Озлість, -лости, '''''ж. ''Досада, злость. ''Кульбашного взяла озлість. ''О. 1861. X. 22. ''Піддружний з озлістю сказав. ''Алв. 36.  
 
'''Озлість, -лости, '''''ж. ''Досада, злость. ''Кульбашного взяла озлість. ''О. 1861. X. 22. ''Піддружний з озлістю сказав. ''Алв. 36.  
 
[[Категорія:Оз]]
 
[[Категорія:Оз]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
 +
 +
'''Озлість'''
 +
 +
Озлість, -лости, ж. Досада, злость. Кульбашного взяла озлість. О. 1861. X. 22. Піддружний з озлістю сказав. Алв. 36.
 +
ОЗЛИТИСЯ, люся, лишся, док. Стати розлюченим, роздратованим; розізлитися, розгніватися. Не так розсердиться добродій, Коли пан возний позов дасть; ..Як наш Латин тут розгнівився І на гінця сього озлився, Що губи з серця покусав (Іван Котляревський, I, 1952, 183); Староста дуже озлився, побачивши у мене паспорт, але мусив пустити мене на волю (Іван Франко, I, 1955, 18);
 +
//  Стати злим, злостивим. Озлився [дід Маківка] на весь світ, заперся у своїй порі і довго не виходив, ніхто його не бачив (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 169); По натурі Кузюткін був людиною злою, але ще більше озлився через житейські невдачі (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 80).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 655.
 +
ЗЛИТИСЯ
 +
Синонiмі до слова : лютувати, сердитися, ЗЛОСТИТИСЯ, гніватися, лютитися, с. сатаніти, р. злувати; (на кого) мати злість.
 +
 +
'''ЗЛОСТИТИСЯ'''
 +
Синонiмі до слова : злостувати, ЗЛИТИСЯ, злобувати, сердитися.
 +
 +
''СЕРДИТИСЯ''
 +
Синоніми до слова СЕРДИТИСЯ : гніватися, злитися, злоститися, злостувати, злобувати, (дуже) лютитися, лютувати, лютіти, (з піною в роті) пінитися, о. важким духом дихати,
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Злість_2.jpg|x140px]]
 +
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Злість.jpg|x140px]]
 +
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
==Див. також==
 +
Озлість
 +
Роз`їдає озлість, стирає ,
 +
 +
Заганяє в кут,
 +
 +
Болем опір пробиває,
 +
 +
Чинить самосуд,
 +
 +
Не питає, не шукає,
 +
 +
Не чекає слів,
 +
 +
Дрова в полум`я кидає,
 +
 +
Щоб вогонь горів.
 +
 +
Тріск зневаги, іскри люті,
 +
 +
Язики брехні -
 +
 +
Позбігались грітись люди -
 +
 +
Холодно мені...
 +
 +
Осінь зливами волає;
 +
 +
Дощ - гучний набат,
 +
 +
Та вогонь чомусь палає
 +
 +
Гніву, болю, втрат.
 +
 +
Озлість стирає все на порох,
 +
 +
Спалює мости.
 +
 +
Лють - найбільший в світі ворог
 +
 +
Миру й доброти.
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 03:40, 25 листопада 2018

Озлість, -лости, ж. Досада, злость. Кульбашного взяла озлість. О. 1861. X. 22. Піддружний з озлістю сказав. Алв. 36.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках


Озлість

Озлість, -лости, ж. Досада, злость. Кульбашного взяла озлість. О. 1861. X. 22. Піддружний з озлістю сказав. Алв. 36. ОЗЛИТИСЯ, люся, лишся, док. Стати розлюченим, роздратованим; розізлитися, розгніватися. Не так розсердиться добродій, Коли пан возний позов дасть; ..Як наш Латин тут розгнівився І на гінця сього озлився, Що губи з серця покусав (Іван Котляревський, I, 1952, 183); Староста дуже озлився, побачивши у мене паспорт, але мусив пустити мене на волю (Іван Франко, I, 1955, 18); // Стати злим, злостивим. Озлився [дід Маківка] на весь світ, заперся у своїй порі і довго не виходив, ніхто його не бачив (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 169); По натурі Кузюткін був людиною злою, але ще більше озлився через житейські невдачі (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 80). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 655. ЗЛИТИСЯ Синонiмі до слова : лютувати, сердитися, ЗЛОСТИТИСЯ, гніватися, лютитися, с. сатаніти, р. злувати; (на кого) мати злість.

ЗЛОСТИТИСЯ Синонiмі до слова : злостувати, ЗЛИТИСЯ, злобувати, сердитися.

СЕРДИТИСЯ Синоніми до слова СЕРДИТИСЯ : гніватися, злитися, злоститися, злостувати, злобувати, (дуже) лютитися, лютувати, лютіти, (з піною в роті) пінитися, о. важким духом дихати,

Ілюстрації

Злість 2.jpg Злість.jpg

Медіа

Див. також

Озлість Роз`їдає озлість, стирає ,

Заганяє в кут,

Болем опір пробиває,

Чинить самосуд,

Не питає, не шукає,

Не чекає слів,

Дрова в полум`я кидає,

Щоб вогонь горів.

Тріск зневаги, іскри люті,

Язики брехні -

Позбігались грітись люди -

Холодно мені...

Осінь зливами волає;

Дощ - гучний набат,

Та вогонь чомусь палає

Гніву, болю, втрат.

Озлість стирає все на порох,

Спалює мости.

Лють - найбільший в світі ворог

Миру й доброти.

Джерела та література

Зовнішні посилання