Відмінності між версіями «Озирк»
(Створена сторінка: '''Озирк, -ку, '''''м. ''Взглядъ, взглядъ вокругъ. Встрѣчено только у Щоголева: ''Сумно ти дивила...) |
|||
| (не показано 2 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Озирк, -ку, '''''м. ''Взглядъ, взглядъ вокругъ. Встрѣчено только у Щоголева: ''Сумно ти дивилась на високі гори, ходники чинару, лаври й сікомори. В озирку твоєму бачилось жадання жити і любити. ''Щог. Сл. 6. | '''Озирк, -ку, '''''м. ''Взглядъ, взглядъ вокругъ. Встрѣчено только у Щоголева: ''Сумно ти дивилась на високі гори, ходники чинару, лаври й сікомори. В озирку твоєму бачилось жадання жити і любити. ''Щог. Сл. 6. | ||
| − | [[Категорія: | + | [[ |
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | О́ЗИРК, у, чол., розм., рідко. Дія за значенням озирнутися, озиратися. В озирку твоєму бачилось жаданнє [жадання] Жити і любити (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 215). | ||
| + | |||
| + | З озирками — а) поглядаючи кругом; озираючись. Помітивши Семка, який саме смиче на городі солому, дівчина з озирками поспішаг, до нього (Олесь Гончар, Партиз. іскра, 1958, 65); б) обережно, обачно. А у мого вуйка за давніх часів усеї тої громовики було богато [багато], і довгі ще літа опісля слуги наші шепотом та з тривожними озирками розказували мені страшні повісті про його лютість (Іван Франко, I, 1955, 345). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 654. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
Поточна версія на 08:42, 19 жовтня 2015
Озирк, -ку, м. Взглядъ, взглядъ вокругъ. Встрѣчено только у Щоголева: Сумно ти дивилась на високі гори, ходники чинару, лаври й сікомори. В озирку твоєму бачилось жадання жити і любити. Щог. Сл. 6. [[
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
О́ЗИРК, у, чол., розм., рідко. Дія за значенням озирнутися, озиратися. В озирку твоєму бачилось жаданнє [жадання] Жити і любити (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 215).
З озирками — а) поглядаючи кругом; озираючись. Помітивши Семка, який саме смиче на городі солому, дівчина з озирками поспішаг, до нього (Олесь Гончар, Партиз. іскра, 1958, 65); б) обережно, обачно. А у мого вуйка за давніх часів усеї тої громовики було богато [багато], і довгі ще літа опісля слуги наші шепотом та з тривожними озирками розказували мені страшні повісті про його лютість (Іван Франко, I, 1955, 345). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 654.
Ілюстрації
|
|
|
|
