Відмінності між версіями «Лозовий»
| (не показано 7 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Лозовий, -а, -е. '''Сдѣланный изъ лозы. | '''Лозовий, -а, -е. '''Сдѣланный изъ лозы. | ||
| − | [[Категорія:Ло]] | + | [[Категорія:Ло]] [[Категорія:Слова 2024 року]] |
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | ЛОЗОВИ́Й, а, е. Зробл., вигот. із лози (у 1 знач.). Загородку заплели нову, кругом обгородили новою лозовою лісою (Панас Мирний, I, 1949, 367); Вони сиділи за лозовим столиком (Юрій Мокрієв, Сто.., 1961, 48). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 541. | ||
| + | |||
| + | ЛОЗА́, и, жін. | ||
| + | |||
| + | 1. Народна назва деяких кущових порід верби. Понад Россю над самим берегом росли довгими рядками верби та лози (Нечуй-Левицький, II, 1956, 312); По берегах річок ніжні верби і лози над водою і в воді радували людську душу (Олександр Довженко, I, 1958, 173); * У порівняннях. Люде гнуться, як ті лози, Куди вітер віє (Тарас Шевченко, I, 1963, 32); | ||
| + | // Довге тонке стебло цих та деяких інших кущових рослин; лозина (у 1 знач.). Він давно вже лагодився піти до Запари попрохати дозволу нарізати лози в його лузі (Борис Грінченко, I, 1963, 551); Сокири гупали в грубе коріння, аж листя тремтіло на гнучких лозах (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 218); Як парость виноградної лози, Плекайте мову (Максим Рильський, III, 1961, 211); * У порівняннях. Голоси переплітаються, мов лози винограду (Нечуй-Левицький, III, 1956, 315); | ||
| + | // Зрізані стебла цих рослин як матеріал для деяких виробів. — Заходився раз Кирило мій Плести у хаті ясла. На що, на що — на це дотепний був. Ще і лози червоної добув (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 162); [Прокіп:] Буду з лози меблю плести (Олександр Корнійчук, П'єси, 1947, 446); | ||
| + | // розм. Різка, дубець з цього стебла. — Хай тепер і він [пан] господарює.. на десятинках. — Ой, погосподарює він лозою по наших спинах (Михайло Стельмах, I, 1962, 627). | ||
| + | |||
| + | 2. Те саме, що лозняк. Заспівали соловейки в лозах та в садах понад Россю (Нечуй-Левицький, III, 1956, 156); Уздовж дороги попід вербами пішли та й пішли [козаки], поминули греблю, лози перебрели (Андрій Головко, II, 1957, 296). | ||
| + | ♦ Довга лоза див. довгий. | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 541. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лозовий 13.04.2024 2051.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лозовий 13.04.2024 2050.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лозовий 13.04.2024 2052.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лозовий 13.04.2024 2053.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
| − | |||
| − | |||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | Лозовий — це прикметник української мови, який використовується для опису чогось, що пов'язане з лозою або виготовлене з лози. | ||
| + | Лоза — це гнучкі пагони деяких видів рослин, зокрема винограду, які часто використовуються для плетіння кошиків, меблів та інших предметів. Також слово «лозовий» може вживатися в переносному значенні, описуючи щось, що має властивості або характеристики лози, наприклад, гнучкість або сплетеність. | ||
| + | |||
| + | У контексті української культури, лозові вироби мають давню історію та є частиною традиційних ремесел. Лозоплетіння — це мистецтво, яке передається з покоління в покоління, і воно відіграє важливу роль у збереженні культурної спадщини. | ||
| + | |||
| + | Слово «лозовий» також може бути пов'язане з прізвищами або назвами, наприклад, Лозовий може бути прізвищем, яке вказує на професію пращура, що мав відношення до лозоплетіння, або на місцевість, де росла лоза. | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | [https://sum.in.ua/s/lozovyj Лозовий ― значення слова у словнику] | ||
| + | |||
| + | [https://sum.in.ua/s/loza Лоза ― значення слова у словнику] | ||
| + | |||
| + | [[Лоза]] | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Слова 2024 року]] |
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] |
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет журналістики]] | ||
Поточна версія на 07:59, 19 квітня 2024
Лозовий, -а, -е. Сдѣланный изъ лозы.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЛОЗОВИ́Й, а, е. Зробл., вигот. із лози (у 1 знач.). Загородку заплели нову, кругом обгородили новою лозовою лісою (Панас Мирний, I, 1949, 367); Вони сиділи за лозовим столиком (Юрій Мокрієв, Сто.., 1961, 48).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 541.
ЛОЗА́, и, жін.
1. Народна назва деяких кущових порід верби. Понад Россю над самим берегом росли довгими рядками верби та лози (Нечуй-Левицький, II, 1956, 312); По берегах річок ніжні верби і лози над водою і в воді радували людську душу (Олександр Довженко, I, 1958, 173); * У порівняннях. Люде гнуться, як ті лози, Куди вітер віє (Тарас Шевченко, I, 1963, 32); // Довге тонке стебло цих та деяких інших кущових рослин; лозина (у 1 знач.). Він давно вже лагодився піти до Запари попрохати дозволу нарізати лози в його лузі (Борис Грінченко, I, 1963, 551); Сокири гупали в грубе коріння, аж листя тремтіло на гнучких лозах (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 218); Як парость виноградної лози, Плекайте мову (Максим Рильський, III, 1961, 211); * У порівняннях. Голоси переплітаються, мов лози винограду (Нечуй-Левицький, III, 1956, 315); // Зрізані стебла цих рослин як матеріал для деяких виробів. — Заходився раз Кирило мій Плести у хаті ясла. На що, на що — на це дотепний був. Ще і лози червоної добув (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 162); [Прокіп:] Буду з лози меблю плести (Олександр Корнійчук, П'єси, 1947, 446); // розм. Різка, дубець з цього стебла. — Хай тепер і він [пан] господарює.. на десятинках. — Ой, погосподарює він лозою по наших спинах (Михайло Стельмах, I, 1962, 627).
2. Те саме, що лозняк. Заспівали соловейки в лозах та в садах понад Россю (Нечуй-Левицький, III, 1956, 156); Уздовж дороги попід вербами пішли та й пішли [козаки], поминули греблю, лози перебрели (Андрій Головко, II, 1957, 296). ♦ Довга лоза див. довгий.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 541.
Ілюстрації
|
|
|
|
Див. також
Лозовий — це прикметник української мови, який використовується для опису чогось, що пов'язане з лозою або виготовлене з лози. Лоза — це гнучкі пагони деяких видів рослин, зокрема винограду, які часто використовуються для плетіння кошиків, меблів та інших предметів. Також слово «лозовий» може вживатися в переносному значенні, описуючи щось, що має властивості або характеристики лози, наприклад, гнучкість або сплетеність.
У контексті української культури, лозові вироби мають давню історію та є частиною традиційних ремесел. Лозоплетіння — це мистецтво, яке передається з покоління в покоління, і воно відіграє важливу роль у збереженні культурної спадщини.
Слово «лозовий» також може бути пов'язане з прізвищами або назвами, наприклад, Лозовий може бути прізвищем, яке вказує на професію пращура, що мав відношення до лозоплетіння, або на місцевість, де росла лоза.
Джерела та література
Лозовий ― значення слова у словнику
Лоза ― значення слова у словнику
