Відмінності між версіями «Твердити»
(→Ілюстрації) |
|||
| (не показано 2 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 23: | Рядок 23: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1598430027 32.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1598430027 32.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:01 w7lkpyb 500x317.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:01 w7lkpyb 500x317.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ky uoplXLvM.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
| Рядок 34: | Рядок 34: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | [[Категорія:Слова 2024 року]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет журналістики]] |
Поточна версія на 08:20, 19 квітня 2024
Твердити, -джу, -диш, гл. Дѣлать крѣпкимъ, укрѣплять. Не встояли ні підзамчанські хати, ні господарські тверджені палати. К. ЦН. 174.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ТВÉРДИТИ, джу, диш, недок., перех., із спол. щ о.
Впевнено висловлювати що-небудь, настійливо говорити, запевняючи в чомусь. Побитий змагався з селянами, твердячи, що виплатив їм усе, а вони твердили, що не дістали нічого (Фр., VIII, 1952, 383); У долину Стрию на великі води прилітало багато журавлів. Очевидці мисливці твердили, що зрідка зустрічалися й лебеді (Чорн., Визвол. земля, 1959, 143); Він [В. І. Ленін] відстоює законне право українського народу на самовизначення.. І це в той час, коли царські сатрапи продовжували.. твердити, що ніякої України немає (Цюпа, Україна.., 1960, 36).
ТВЕРДЍТИ, джу, диш, недок., перех .
1. Говорити, повторювати те саме. Ротний так і накинувся на них звіром. Стоять москалі та одно твердять: «винуваті!» (Мирний, І, 1949, 223); Жінка з дивовижним терпінням слухала і знов рівним, ласкавим голосом твердила своє, завчене, видно, назавжди (Жур., Вечір.., 1958, 213); Похмуро твердив [Левко] своє: - Зробимо з панів юшку (Стельмах, І, 1962, 604).
2. заст. Багато разів повторювати що-небудь, щоб вивчити, запам'ятати. - Твердив, сину, вивчене, щоб не забути? - стріча Параска Василя у хаті (Мирний, IV, 1955, 80); Ніхто не питав, чи розуміють вони [учні] те, що твердять (Тулуб, Людолови, І, 1957, 316).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 48.
Ілюстрації
|
|
|
|
