Відмінності між версіями «Пустіти»
(→Етимолоія) |
|||
| (не показані 8 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ПУСТІТИ, іє, недок. Те саме, що порожніти. Поле їх рік в рік гіршіє [гіршає], пустіє, Хоч орють і полють не гірше від всіх (Фр., X, 1954, 178); Двір помалу пустів. Лишились тільки обрані - Прокіп, Гуща й Мажуга (Коцюб., II, 1955, 83); Пустіє, безлюдніє вулиця - вулиця Вільної Академії (Гончар, Людина.., 1960, 52); Місця пустіють за столом: Не всі з шляхів приходять гості (Стельмах, V, 1963, 142); * Образно. Життя моє з дня на день пустіло і глухло і не було мені нічого одрадного для душі (Мирний, V, 1955, 346); // безос. Спорожнилась Ганнина скриня. Пустіє і в коморі, і на дворі (Н.-Лев., І, 1956, 101); Гомін, а за ним і музики стихають, на майдані пустіє (Вас., І, 1959, 210). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:146410290.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Istockphoto-594481556-612x612.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pustoy-holodilnik-mozhno-li-vklyuchat-1024x681.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:D19904b2ca2cf248aaff285bb7849c56.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
| Рядок 16: | Рядок 18: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | Морфосинтаксичні ознаки: | ||
| + | |||
| + | Дієслово, недоконаний вид, перехідне, безособове, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 5b. | ||
| + | |||
| + | Корінь: -пуст-; суфікс: -і; дієслівне закінчення: -ти | ||
==Етимолоія== | ==Етимолоія== | ||
| − | Від праслов'янської форми *pustъ, від котрої також виникли д.-руськ. пускати, рос. пускать, пустить, пустой, укр. пуска́ти, білор. пускаць, болг. пу́скам, сербське пустити, тощо. Слов. форма походить до праіндоєвр. «полишати»; пор. латиське pauska «голий бугор на лузі», др.-пруське pausto ж., им. ед. «дикий», paustre «дикое место». Щодо чергування sk : st — у пусти́ти форма «пуск» могла бути новотвором. (Використані матеріали словника М. Фасмера.) | + | Від праслов'янської форми *pustъ, від котрої також виникли д.-руськ. пускати, рос. пускать, пустить, пустой, укр. пуска́ти, білор. пускаць, болг. пу́скам, сербське пустити, тощо. Слов. форма походить до праіндоєвр. «полишати»; пор. латиське pauska «голий бугор на лузі», др.-пруське pausto ж., им. ед. «дикий», paustre «дикое место». Щодо чергування sk : st — у пусти́ти форма «пуск» могла бути новотвором. |
| + | |||
| + | (Використані матеріали словника М. Фасмера.) | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | [[Категорія: Слова 2024 року]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет журналістики]] |
Поточна версія на 13:23, 19 квітня 2024
Пустіти, -тію, -єш, гл. 1) Пустѣть. Пустіє в хаті, в коморі і на дворі без хазяїна. 2) Пустовать. Зміев. у.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ПУСТІТИ, іє, недок. Те саме, що порожніти. Поле їх рік в рік гіршіє [гіршає], пустіє, Хоч орють і полють не гірше від всіх (Фр., X, 1954, 178); Двір помалу пустів. Лишились тільки обрані - Прокіп, Гуща й Мажуга (Коцюб., II, 1955, 83); Пустіє, безлюдніє вулиця - вулиця Вільної Академії (Гончар, Людина.., 1960, 52); Місця пустіють за столом: Не всі з шляхів приходять гості (Стельмах, V, 1963, 142); * Образно. Життя моє з дня на день пустіло і глухло і не було мені нічого одрадного для душі (Мирний, V, 1955, 346); // безос. Спорожнилась Ганнина скриня. Пустіє і в коморі, і на дворі (Н.-Лев., І, 1956, 101); Гомін, а за ним і музики стихають, на майдані пустіє (Вас., І, 1959, 210).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Морфосинтаксичні ознаки:
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, безособове, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 5b.
Корінь: -пуст-; суфікс: -і; дієслівне закінчення: -ти
Етимолоія
Від праслов'янської форми *pustъ, від котрої також виникли д.-руськ. пускати, рос. пускать, пустить, пустой, укр. пуска́ти, білор. пускаць, болг. пу́скам, сербське пустити, тощо. Слов. форма походить до праіндоєвр. «полишати»; пор. латиське pauska «голий бугор на лузі», др.-пруське pausto ж., им. ед. «дикий», paustre «дикое место». Щодо чергування sk : st — у пусти́ти форма «пуск» могла бути новотвором.
(Використані матеріали словника М. Фасмера.)
