Відмінності між версіями «Одноманітний»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Одноманітний, -а, -е. '''Однообразный. Кременчуг. у. Категорія:Од) |
м |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Одноманітний, -а, -е. '''Однообразный. Кременчуг. у. | '''Одноманітний, -а, -е. '''Однообразный. Кременчуг. у. | ||
[[Категорія:Од]] | [[Категорія:Од]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | ОДНОМАНІ́ТНИЙ, а, е. Весь час однаковий, такий самий. Рівне, одноманітне цокання маятника коло годинника, тепло в хаті, тиша навкруги — все те наводило непереможну сонноту (Нечуй-Левицький, I, 1950, 169); Одноманітна робота навела задуму на неї (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 3); Дні йшли одноманітні, нудні й похмурі, як мжичка (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 257); Степ був одноманітний, безмежний, і ніщо не порушувало його тиші (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 138). | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | |||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: одноманітний1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: одноманітний2.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет економіки та управління]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Поточна версія на 20:55, 10 грудня 2022
Одноманітний, -а, -е. Однообразный. Кременчуг. у.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОДНОМАНІ́ТНИЙ, а, е. Весь час однаковий, такий самий. Рівне, одноманітне цокання маятника коло годинника, тепло в хаті, тиша навкруги — все те наводило непереможну сонноту (Нечуй-Левицький, I, 1950, 169); Одноманітна робота навела задуму на неї (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 3); Дні йшли одноманітні, нудні й похмурі, як мжичка (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 257); Степ був одноманітний, безмежний, і ніщо не порушувало його тиші (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 138).
Ілюстрації
|
|
