Відмінності між версіями «Побитися»

Поточна версія на 09:47, 24 квітня 2024

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ПОБИТИСЯ, б'юся, б'єшся, док. 1. Удатися до бійки, вчинити бійку з ким-небудь. Раз Микола полаявся і трохи не побився з отаманом (Н.-Лев., II, 1956, 249); - Дивіться, молодиці, щоб бува не побились за межу, - жартував Семен Новак (Цюпа, Назустріч.., 1958, 133); // Позмагатися, помірятися з ким-небудь силою. Кричить [Еней] - Чи ви осатаніли! Адже ми розмир утвердили. Ми з Турном поб'ємось одні (Котл., І, 1952, 284).

2. Воювати, боротися проти кого-небудь, за щось якийсь час. - Ну, прощавай же, серденько Оксано! Десь на степах з татарвою поб'юся, А до тебе таки, мила, вернуся! (Щог., Поезії, 1958, 343); - В штрафну роту! - сказав Орлюк таким тоном, ніби просився до Москви на Сільськогосподарську виставку. - Хоч три дні поб'юсь! (Довж., І, 1958, 284).

3. перен. Уживати всіх заходів, докладати зусиль якийсь час, добиваючись чого-небудь або переборюючи труднощі. На всі сторони кидається [Хведір], то шевцем би він зробився, то столяром би став. Накупе [накупить] струменту, поб'ється тиждень-другий та й кине (Мирний, III, 1954, 411); // Намагатися подолати, перебороти щось, не піддаватися чому-небудь якийсь час. Вилізай, поки мога ще, з твані, Поки волос не влитий сріблом... В інваліди ти трапив зарані, Не побившись і разу зі злом (Граб., І, 1959, 441).

4. Розбитися, розколотися на шматки. Посуд побився, хліб викотивсь на брук (Довж., І, 1958, 55).

5. Зазнати пошкоджень від ударів, поштовхів і т. ін. Ті груші побились, потовклись та напустили .. соку (Коцюб., III, 1956, 137); // Упавши або вдарившись об що-небудь, забитися. Дуже мені прикро, що ти знов впала та побилась (Коцюб., III, 1956, 408); // Стоптатися, зноситися (про взуття). Ой, заграйте, музики, Піддайте охоти, Як поб'ються черевики, Надіну чоботи (Укр.. лір. пісні, 1958, 628); // Зіпсуватися, стати несправним від ударів, поштовхів і т. ін. - Ще мені старий Панько і капицю справляв, бо геть-чисто побилася (Тют., Вир, 1964, 286).

6. Битися (у 1 знач.) якийсь час.

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Словник синонімів БИ́ТИСЯ (бити один одного, влаштовувати бійку), СКУ́БТИСЯрозм., СКУ́БА́ТИСЯрозм.;ТОВКТИ́СЯрозм., ТУ́ЗАТИСЯрозм., ТУЗИ́ТИСЯрідко (битися, штовхаючись чим-небудь - звичайно кулаками); ЧУ́БИТИСЯрозм., ЧУБА́РИТИСЯрідко (битися, хапаючи один одного за чуби, волосся, а також битися взагалі). - Док.: поби́тися, поску́бтися, почу́битися. Декотрі хлопці почали битись. Піднявся шум та галас (І. Нечуй-Левицький); Як розлючена кішка, він кинувся до Тимка і схопив за комір кожуха. - Ану годі, вояки! - суворо прикрикнула Любов Іванівна. - Чого скубетесь..! (Ю. Збанацький); Дітвора почала тузатись (А. Свидницький); Тут їх чиновники тузились, Як півні за гребні возились; Товкличь кулаччям по зубах (І. Котляревський); Село ходило війною на село, вулиця билася навкулачки з вулицею, сусід чубився з ненависником-сусідом, але потім усе закінчувалося миром або людським судом (Д. Прилюк). - Пор. 1. боро́тися.

Джерела та література

Зовнішні посилання