Відмінності між версіями «Одиноцтво»
(Створена сторінка: '''Одиноцтво, -ва, '''''с. ''Одиночество. ''Се мені одиноцтво та убожество так вік скоротило. ''Г....) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Одиноцтво, -ва, '''''с. ''Одиночество. ''Се мені одиноцтво та убожество так вік скоротило. ''Г. Барв. 357. | '''Одиноцтво, -ва, '''''с. ''Одиночество. ''Се мені одиноцтво та убожество так вік скоротило. ''Г. Барв. 357. | ||
[[Категорія:Од]] | [[Категорія:Од]] | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://goroh.in.ua Сучасний словник української мови]=== | ||
+ | ОДИНОЦТВО — Тлумачення | ||
+ | ОДИНО́ЦТВО | ||
+ | Те саме, що само́тність. Приклади: | ||
+ | О, куди ж нам, небого, подітись, куди З одиноцтвом гірким та журбою! (П. Грабовський) | ||
+ | |||
+ | ===[http://uk.wikipedia.org Матеріали Вікіпедії ]=== | ||
+ | Теорії виникнення: | ||
+ | Проблема визначення одиноцтва пов'язана з різноманіттям трактувань цього поняття у різних дослідників, серед них : | ||
+ | |||
+ | -почуття самотності і соціальна ізоляція; | ||
+ | -хворобливе переживання вимушеної ізоляції, | ||
+ | -добровільне усамітнення, пов'язане з екзистенціальним пошуком. | ||
+ | |||
+ | Треба відрізняти вимушену самотність від добровільного бажання усамітнення особи на недовгий термін. Останнє — добровільне усамітнення — якраз і виконує регулятивну функцію і включено в механізм зворотного зв'язку, що допомагає індивіду регулювати оптимальний рівень міжособистісних контактів, без утоми та дратівливості при їх перебільшенні. Однак фізична ізоляція людини не завжди призводить до самотності. | ||
+ | |||
+ | Поширення: | ||
+ | Одиноцтво — поширене явище в великих містах, де спілкування з різними людьми відбувається короткочасно і поверхнево, а часу на встановлення тривалих і довірчих відносин не вистачає. Контакти не несуть емоційного навантаження, не ведуть до довіри та почуття безпеки. Самотність відчувають молоді люди, які не можуть знайти собі необхідного, відповідного партнера, або літня людина, що втратила знайомих і близьких і не вміє, не може знайти спільну мову з представниками молодшого покоління. Самотність нерідко переживають люди з інертною нервовою системою, які важко зав'язують нові контакти, повільно звикають до нових знайомих. У флегматичних, неактивних осіб самотність може призвести до депресії. | ||
+ | |||
+ | Нагадує самотність (але в той же час не носить такого глибокого характеру), брак зворотного зв'язку, обумовлений або ситуацією, або темпераментом (психологічним типом) даної людини. У свою чергу, самотність може бути зумовлена глибокими патологічними змінами в психіці індивіда (аутизм). | ||
+ | Небезпечні наслідки одиноцвтва: | ||
+ | -Поширення пригніченості та депресій. | ||
+ | -Поширення алкоголізму, в тому числі молодіжного, юнацького. | ||
+ | -Поширення наркоманії. | ||
+ | -Зростання кількості батьків — одинаків. | ||
+ | -Зростання кількості осіб, що не створюють власних родин(довго або ніколи). | ||
+ | -Невпорядковані сексуальні зв'язки з частою зміною партнерів та зростання венеричних захворювань. | ||
+ | -Зростання замахів на власне життя та завершені самогубства. | ||
+ | -Самогубство. | ||
+ | |||
+ | Профілактичні заходи: | ||
+ | |||
+ | Їх достатньо в минулому. Це створення: | ||
+ | |||
+ | -клубів за інтересами | ||
+ | -відвідини виставок, театрів, ярмарків, місцевих свят | ||
+ | -підтримка родинних зв'язків | ||
+ | -спілкування з власними дітьми | ||
+ | -пожвавлення контактів поза межами робочих місць | ||
+ | -подорожі та туризм тощо. | ||
+ | |||
+ | Нездатність повноцінно спілкуватись: | ||
+ | Поширюється нездатність повноцінно спілкуватись — і на робочих місцях, і вдома. Родини часто створюють задля вирішення побутових, соціальних, сексуальних проблем, а родинний будинок перетворюється на спальне місце, місце відпочинку після виснажливої роботи. Але і родина, створена без емоціонального зв'язку, і домівка, набита комп'ютером, телевізорами та мобільними телефонами — не позбавляє від самотності. Подружжя починає жити досить відокремлено одне від одного, маючи мало спільних справ. Самотність стала явищем і в родинному житті, посилюючи кризу традиційної родини. | ||
+ | |||
+ | Нездатність повноцінно спілкуватись стала явищем і в молодіжному середовищі, досить високо індивідуалізованому та наче створеному з самотніх осіб. Тимчасовість людських контактів не сприяє виникненню емоційно стійких та довготривалих відносин — якраз останні найбільш бажані і корисні для молоді. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Одиноцтво.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Одиноцтво1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Одиноцтво3.jpg|x140px]] | ||
+ | |} |
Поточна версія на 11:52, 25 жовтня 2017
Одиноцтво, -ва, с. Одиночество. Се мені одиноцтво та убожество так вік скоротило. Г. Барв. 357.
Сучасні словники
Сучасний словник української мови
ОДИНОЦТВО — Тлумачення ОДИНО́ЦТВО Те саме, що само́тність. Приклади: О, куди ж нам, небого, подітись, куди З одиноцтвом гірким та журбою! (П. Грабовський)
Матеріали Вікіпедії
Теорії виникнення: Проблема визначення одиноцтва пов'язана з різноманіттям трактувань цього поняття у різних дослідників, серед них :
-почуття самотності і соціальна ізоляція; -хворобливе переживання вимушеної ізоляції, -добровільне усамітнення, пов'язане з екзистенціальним пошуком.
Треба відрізняти вимушену самотність від добровільного бажання усамітнення особи на недовгий термін. Останнє — добровільне усамітнення — якраз і виконує регулятивну функцію і включено в механізм зворотного зв'язку, що допомагає індивіду регулювати оптимальний рівень міжособистісних контактів, без утоми та дратівливості при їх перебільшенні. Однак фізична ізоляція людини не завжди призводить до самотності.
Поширення: Одиноцтво — поширене явище в великих містах, де спілкування з різними людьми відбувається короткочасно і поверхнево, а часу на встановлення тривалих і довірчих відносин не вистачає. Контакти не несуть емоційного навантаження, не ведуть до довіри та почуття безпеки. Самотність відчувають молоді люди, які не можуть знайти собі необхідного, відповідного партнера, або літня людина, що втратила знайомих і близьких і не вміє, не може знайти спільну мову з представниками молодшого покоління. Самотність нерідко переживають люди з інертною нервовою системою, які важко зав'язують нові контакти, повільно звикають до нових знайомих. У флегматичних, неактивних осіб самотність може призвести до депресії.
Нагадує самотність (але в той же час не носить такого глибокого характеру), брак зворотного зв'язку, обумовлений або ситуацією, або темпераментом (психологічним типом) даної людини. У свою чергу, самотність може бути зумовлена глибокими патологічними змінами в психіці індивіда (аутизм). Небезпечні наслідки одиноцвтва: -Поширення пригніченості та депресій. -Поширення алкоголізму, в тому числі молодіжного, юнацького. -Поширення наркоманії. -Зростання кількості батьків — одинаків. -Зростання кількості осіб, що не створюють власних родин(довго або ніколи). -Невпорядковані сексуальні зв'язки з частою зміною партнерів та зростання венеричних захворювань. -Зростання замахів на власне життя та завершені самогубства. -Самогубство.
Профілактичні заходи:
Їх достатньо в минулому. Це створення:
-клубів за інтересами -відвідини виставок, театрів, ярмарків, місцевих свят -підтримка родинних зв'язків -спілкування з власними дітьми -пожвавлення контактів поза межами робочих місць -подорожі та туризм тощо.
Нездатність повноцінно спілкуватись: Поширюється нездатність повноцінно спілкуватись — і на робочих місцях, і вдома. Родини часто створюють задля вирішення побутових, соціальних, сексуальних проблем, а родинний будинок перетворюється на спальне місце, місце відпочинку після виснажливої роботи. Але і родина, створена без емоціонального зв'язку, і домівка, набита комп'ютером, телевізорами та мобільними телефонами — не позбавляє від самотності. Подружжя починає жити досить відокремлено одне від одного, маючи мало спільних справ. Самотність стала явищем і в родинному житті, посилюючи кризу традиційної родини.
Нездатність повноцінно спілкуватись стала явищем і в молодіжному середовищі, досить високо індивідуалізованому та наче створеному з самотніх осіб. Тимчасовість людських контактів не сприяє виникненню емоційно стійких та довготривалих відносин — якраз останні найбільш бажані і корисні для молоді.