Відмінності між версіями «Дорікати»
(→Ілюстрації) |
|||
| (не показані 7 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 30: | Рядок 30: | ||
Фразеологічні синоніми: без вогню варити; без ножа різати; брати в молотки; вибивати очі; вищати очі; випікати очі; вкривати мокрим рядном; гризти голову; давати нагінку; давати накачку; давати науку; жерцем пожирати; живцем заїдати; жувати голову; засипати кропив'яним сім'ям; знімати стружку; золити голову; їдом їсти; їдьма їсти; їсти живцем; їсти поїдом; їсти, як іржа залізо; кидати їжачка в пазуху; крийма вкривати; мокрою онучею очі забивати; накидатися з мокрим рядном; нападатися з мокрим рядном; не давати життя; приставати з короткими гужами; протирати з пісочком; сипати докорами; сипати солі на рани; скребти редьку; ставити на карб; точити, як шашіль дерево; цвікати в очі; цвіркати в очі; цвірінькати в очі; читати лекцію (переносне), читати молитву, читати мораль; читати нотації; читати "отче наш"; читати проповідь II див. лаяти | Фразеологічні синоніми: без вогню варити; без ножа різати; брати в молотки; вибивати очі; вищати очі; випікати очі; вкривати мокрим рядном; гризти голову; давати нагінку; давати накачку; давати науку; жерцем пожирати; живцем заїдати; жувати голову; засипати кропив'яним сім'ям; знімати стружку; золити голову; їдом їсти; їдьма їсти; їсти живцем; їсти поїдом; їсти, як іржа залізо; кидати їжачка в пазуху; крийма вкривати; мокрою онучею очі забивати; накидатися з мокрим рядном; нападатися з мокрим рядном; не давати життя; приставати з короткими гужами; протирати з пісочком; сипати докорами; сипати солі на рани; скребти редьку; ставити на карб; точити, як шашіль дерево; цвікати в очі; цвіркати в очі; цвірінькати в очі; читати лекцію (переносне), читати молитву, читати мораль; читати нотації; читати "отче наш"; читати проповідь II див. лаяти | ||
| + | |||
| + | ===== [https://slovnyk.me/dict/sum/%D0%B4%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8 Словник української мови в 11 томах] ===== | ||
| + | Дорікати — ДОРІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОРЕКТИ́, ечу́, ече́ш; мин. ч. дорі́к, дорекла́, ло́; док., неперех., кому, розм., рідко перех. і без додатка. 1. Виражати своє незадоволення з приводу чого-небудь, звинувачувати когось у чому-небудь. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| Рядок 37: | Рядок 40: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:405635 1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:405635 1.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дорікати.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дорікати.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:264910_1.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|bzA7BX-tZBA}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | ===== [https://slovnyk.me/dict/proverbs/%D0%B4%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8 Приповідки або українсько-народня філософія] ===== | ||
| + | дорікати | ||
| − | + | Дорікає горщик чавунові, що чорт аж гульк — і сам у сажі. Жарт про брудний посуд. | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія: Слова 2024 року]] |
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] |
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет журналістики]] | ||
Поточна версія на 13:45, 19 квітня 2024
Дорікати, -каю, -єш, одн. в. дорікнути, -ну, -неш, сов. в. дорікти, -речу, -чеш, гл. Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. З світу Божого жене, дорікає, що я батькова дочка. МВ. І. 123. Дорік парубок гірко. Федьк. Мені за вас люде дорікають. Мнж. 104. А вороги, мог буяють, гірким докором дорікають. К. Псал. 230. «Катре!» дорікнула мати. МВ. II. 120.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
ДОРІКА́ТИ а́ю, а́єш, недок., рідко ДОРЕКТИ́, ечу́, ече́ш; мин. ч. дорі́к, рекла́, ло́; док., кому, рідше чому, рідко кого і без прям. дод.
1) Виражати своє незадоволення з приводу чого-небудь, звинувачувати когось у чому-небудь.
Приклади
Дорікав горщик чавунові, що чорний; аж гульк – і сам у сажі. (прислів'я) – Чого се ти усе думаєш?.. – дорікає його Варка. (Марко Вовчок) Ахмет зиркнув на двері халупки, гукнув Гусейна і дорікав хлопцеві за неприпустиме поводження з чужинцем. (Олесь Досвітній) чим.
2) Ставити що-небудь у докір комусь.
Приклади
– Ет, реп'яхами дорікаєш! – Сказав Бровко. (Л. Глібов) Вона може легко виділити свою садибу з їхньої і житиме на окремому господарстві, аніж має їсти їхній гіркий мед, яким її люди вже й так дорікають. (В. Кучер)
Словник синонімів Караванського
Дорікати - корити, гризти, ДОКОРЯТИ, картати, вичитувати, бештати, пробирати, жм. вибивати очі, випікати очі чим, цвікати <�в очі>; (перелічуючи прогріхи) виказувати, виговорювати.
Словник синонімів Вусика
Дорікати - I бештати, виговорювати, виказувати, вимовляти, вичитувати, відчитувати, ганити, гризти, дозоляти, докоряти, журити, завзятися (на кого), заїдати, золити, зудіти, картати, корити, лаяти, накидатися, нападатися, напосідатися, пиляти, під'їдати, піпчити (діал.), попрікати, порікати, порікувати, приставати (з докорами), пробирати, совістити, точити, цабанити (діал.), шпетити
Фразеологічні синоніми: без вогню варити; без ножа різати; брати в молотки; вибивати очі; вищати очі; випікати очі; вкривати мокрим рядном; гризти голову; давати нагінку; давати накачку; давати науку; жерцем пожирати; живцем заїдати; жувати голову; засипати кропив'яним сім'ям; знімати стружку; золити голову; їдом їсти; їдьма їсти; їсти живцем; їсти поїдом; їсти, як іржа залізо; кидати їжачка в пазуху; крийма вкривати; мокрою онучею очі забивати; накидатися з мокрим рядном; нападатися з мокрим рядном; не давати життя; приставати з короткими гужами; протирати з пісочком; сипати докорами; сипати солі на рани; скребти редьку; ставити на карб; точити, як шашіль дерево; цвікати в очі; цвіркати в очі; цвірінькати в очі; читати лекцію (переносне), читати молитву, читати мораль; читати нотації; читати "отче наш"; читати проповідь II див. лаяти
Словник української мови в 11 томах
Дорікати — ДОРІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОРЕКТИ́, ечу́, ече́ш; мин. ч. дорі́к, дорекла́, ло́; док., неперех., кому, розм., рідко перех. і без додатка. 1. Виражати своє незадоволення з приводу чого-небудь, звинувачувати когось у чому-небудь.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Приповідки або українсько-народня філософія
дорікати
Дорікає горщик чавунові, що чорт аж гульк — і сам у сажі. Жарт про брудний посуд.
