Відмінності між версіями «Стогін»
(→Ілюстрації) |
|||
| (не показані 9 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Стогін222.png]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Стогін333.jpeg]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Стогін444.jpeg]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Стогін444.jpeg]] | ||
|} | |} | ||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | + | https://www.youtube.com/watch?v=KqQH274xR9M | |
| − | + | ||
| − | + | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | [[Категорія: Слова 2024 року]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет журналістики]] |
Поточна версія на 13:32, 19 квітня 2024
Стогін, гону, м. Стонъ.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках СТОГІН, гону, ч . 1. Протяжливий жалібний звук, який видає людина від болю, туги і т. ін. Почувся слабий стогін матері. Харитя.. підбігла до ліжка (Коцюб., І, 1955, 14); Відкрив [противник] вогонь з кулеметів, цілячись в темряві туди, звідки чувся стогін і зойки пораненого (Гончар, III, 1959, 234); - Ой, як же не плакати, коли навкруги лихії люди, - з стогоном промовила Марина Хомівна (Хижняк, Тамара, 1959, 176); З його засмучених очей викотилися одна за одною кілька сльозин, а з грудей вирвався стогін (Скл., Святослав, 1959, 28); * У порівн. - Ленін помер! - Ленін!.. - вихопилось у всіх, як стогін (Довж., І, 1958, 472); // Подібний до такого звуку крик, який видає тварина від болю і т. ін. Жеребчик іржав і жалібно постогнував. Уляна не могла чути того стогону (Тют., Вир, 1964, 514): // Жалібний крик (перев. птахів); квиління. Чайки.. з стогоном пролітали наді мною (Донч., Секрет, 1947, 20); // перен. Протяжливий шум, гул, що нагадує такий звук. Свиснув вітер, затряс вікнами, завив диким стогоном (Кобр., Вибр., 1964, 167); Перебиті мости із стогоном падали в холодну глибінь Дунаю (Жур., Вечір.., 1958, 269); З гуркотом, стогоном, ревом ринула брила вниз в провалля (Ю. Янов., IV, 1959, 116).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=KqQH274xR9M
