Відмінності між версіями «Тутешній»
(→Зовнішні посилання) |
|||
| (не показані 8 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | Словник української мови | ||
| + | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
| + | |||
| + | ТУТЕ́ШНІЙ, я, є. Наявний у даному місці, характерний для даного місця; місцевий. Вона [попадя] ні на хвилину не вгавала: то гудила порядки тутешні, то згадувала губернію і зітхала (Панас Мирний, III, 1954, 193); Розповів він Сахно навіть дещо з тутешніх звичаїв (Юрій Смолич, I, 1958, 48); З-за музичного павільйону назустріч їм іде учитель фізики тутешньої школи (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 90); — Досить глянути ось на цю піщугу, щоб зрозуміти тутешнє хліборобство (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 39); | ||
| + | // Який мешкає або працює в даному місці. Пішла слава, що Дротівна Маруся і горда і пишна; за тутешніх парубків не хоче, а жде собі панича із-за моря (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 65); Стежкою підіймаються люди — це чужі, не тутешні йдуть на заробітки в Таврію (Юрій Яновський, IV, 1959, 11); — А ви хто? — Садівник тутешній, Мурашко (Олесь Гончар, II, 1959, 385). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 329. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Тутешній1 12.04.2024.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| Рядок 15: | Рядок 23: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | == | + | ==Факти== |
| + | Орфографія (словоформи) | ||
| + | тутешній - прикметник | ||
| + | ВІДМІНОК ЧОЛ. РІД ЖІН. РІД СЕР. РІД МНОЖИНА | ||
| + | Називний тутешній тутешня тутешнє тутешні | ||
| + | Родовий тутешнього тутешньої тутешнього тутешніх | ||
| + | Давальний тутешньому тутешній тутешньому тутешнім | ||
| + | Знахідний тутешній, тутешнього тутешню тутешнє тутешні, тутешніх | ||
| + | Орудний тутешнім тутешньою тутешнім тутешніми | ||
| + | Місцевий на/у тутешньому, тутешнім на/у тутешній на/у тутешньому, тутешнім на/у тутешніх | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ТУТЕШНІЙ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | ||
| + | без но́чі не туте́шній, ірон. | ||
| + | Нікому не знайомий, чужий для всіх. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ТУТЕШНІЙ — МОРФЕМІКА | ||
| + | туте́шній — /тут/е́ш+н*ій | ||
| + | тут — корінь. | ||
| + | еш — суфікс. | ||
| + | н — суфікс. | ||
| + | ій — закінчення (флексія). | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 329. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | [[Категорія: Слова 2024 року]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет журналістики]] |
Поточна версія на 13:36, 19 квітня 2024
Туте́шній, -я, -є. Здѣшній. Ти, здається, не тутешній? Котл. НП. 382. Їм і байдуже, що діється наоколо і в тутешнім краї. Стор. МПр. 89.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ТУТЕ́ШНІЙ, я, є. Наявний у даному місці, характерний для даного місця; місцевий. Вона [попадя] ні на хвилину не вгавала: то гудила порядки тутешні, то згадувала губернію і зітхала (Панас Мирний, III, 1954, 193); Розповів він Сахно навіть дещо з тутешніх звичаїв (Юрій Смолич, I, 1958, 48); З-за музичного павільйону назустріч їм іде учитель фізики тутешньої школи (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 90); — Досить глянути ось на цю піщугу, щоб зрозуміти тутешнє хліборобство (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 39); // Який мешкає або працює в даному місці. Пішла слава, що Дротівна Маруся і горда і пишна; за тутешніх парубків не хоче, а жде собі панича із-за моря (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 65); Стежкою підіймаються люди — це чужі, не тутешні йдуть на заробітки в Таврію (Юрій Яновський, IV, 1959, 11); — А ви хто? — Садівник тутешній, Мурашко (Олесь Гончар, II, 1959, 385).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 329.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Факти
Орфографія (словоформи) тутешній - прикметник ВІДМІНОК ЧОЛ. РІД ЖІН. РІД СЕР. РІД МНОЖИНА Називний тутешній тутешня тутешнє тутешні Родовий тутешнього тутешньої тутешнього тутешніх Давальний тутешньому тутешній тутешньому тутешнім Знахідний тутешній, тутешнього тутешню тутешнє тутешні, тутешніх Орудний тутешнім тутешньою тутешнім тутешніми Місцевий на/у тутешньому, тутешнім на/у тутешній на/у тутешньому, тутешнім на/у тутешніх
ТУТЕШНІЙ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
без но́чі не туте́шній, ірон.
Нікому не знайомий, чужий для всіх.
ТУТЕШНІЙ — МОРФЕМІКА
туте́шній — /тут/е́ш+н*ій
тут — корінь.
еш — суфікс.
н — суфікс.
ій — закінчення (флексія).
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 329.
