Відмінності між версіями «Соловіти»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | СОЛОВІТИ, ію, ієш, недок., розм. | ||
| + | |||
| + | 1. тільки 3 ос. Ставати невиразним, тьмяніти (про очі, погляд). В висок Дареса затопив [Ентелл]: 3 очей аж іскри полетіли, І очі ясні соловіли, Сердешний об землю упав (Іван Котляревський, I, 1952, 98); Розливається по жилах [горілка], і червоніє людина, соловіють у неї очі, і голосніше вона балакає (Остап Вишня, I, 1956, 57). | ||
| + | |||
| + | 2. Ставати в'ялим, сонним (від утоми, сп'яніння і т. ін.). За кілька хвилин до столу, де соловів Максим, підійшла з шампанським офіціантка (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 139). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 445. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| Рядок 21: | Рядок 28: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | [[Категорія: Слова 2024 року]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет журналістики]] |
Поточна версія на 13:31, 19 квітня 2024
Соловіти, -вію, -єш, гл. О глазахъ: соловѣть, тускнѣть.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках СОЛОВІТИ, ію, ієш, недок., розм.
1. тільки 3 ос. Ставати невиразним, тьмяніти (про очі, погляд). В висок Дареса затопив [Ентелл]: 3 очей аж іскри полетіли, І очі ясні соловіли, Сердешний об землю упав (Іван Котляревський, I, 1952, 98); Розливається по жилах [горілка], і червоніє людина, соловіють у неї очі, і голосніше вона балакає (Остап Вишня, I, 1956, 57).
2. Ставати в'ялим, сонним (від утоми, сп'яніння і т. ін.). За кілька хвилин до столу, де соловів Максим, підійшла з шампанським офіціантка (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 139).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 445.
Ілюстрації
|
|
|
|
