Відмінності між версіями «Миршавіти»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| (не показано 2 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | МИРШАВІТИ, ію, ієш, недок. Ставати миршавим. З пошкоджених дерев та кущів передчасно осипається листя, а пошкоджена кліщиком трав'яниста рослинність миршавіє, жовкне і засихає (Шкідники поля, городу та саду, 1949, 13); * Образно. — Я б здатна була крізь землю провалитися, ніж признатися у тих почуттях, що доти тільки здавалися могутніми, поки хоронилися на самому дні серця, і миттю линяють, миршавіють, як тільки зважуся вимовити їх (Любов Яновська, I, 1959, 372). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 716. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| Рядок 21: | Рядок 24: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | [[Категорія: Слова 2024 року]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
| − | |||
Поточна версія на 10:00, 24 квітня 2024
Миршавіти, -вію, -єш, гл. Принимать болѣзненный, невзрачный видъ; вырождаться; паршивѣть.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках МИРШАВІТИ, ію, ієш, недок. Ставати миршавим. З пошкоджених дерев та кущів передчасно осипається листя, а пошкоджена кліщиком трав'яниста рослинність миршавіє, жовкне і засихає (Шкідники поля, городу та саду, 1949, 13); * Образно. — Я б здатна була крізь землю провалитися, ніж признатися у тих почуттях, що доти тільки здавалися могутніми, поки хоронилися на самому дні серця, і миттю линяють, миршавіють, як тільки зважуся вимовити їх (Любов Яновська, I, 1959, 372).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 716.
Ілюстрації
|
|
|
|
