Відмінності між версіями «Набубніти»
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Набубніти 10.04..jpeg]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Набубніти 10.04..jpeg]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Набубніть 2.04.24.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Набубніть 2.04.24.jpg|x140px]] | ||
| − | |||
| − | |||
|} | |} | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | НАБУБНЯВІТИ. ''Тлумачний словник української мови'' | ||
| + | URL: https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%B1%D0%BD%D1%8F%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8 (дата звернення: 10.04.2024) | ||
| − | |||
| + | [[Категорія:Слова 2024 року]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет журналістики]] |
Поточна версія на 18:25, 18 квітня 2024
Набубні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Набухнуть, разбухнуть (о зернахъ). Кукуруза набубніла. 2) безл. Надуть, вздуть (животъ). Поласувався на сироватку та й давай її хлеп(т)ать, так уже нахлестався, що аж набубніло його. Рудч. Ск. II. 191.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках НАБУБНЯВІТИ, іє, док. 1. Збільшитися, наповнившись у процесі росту соками, поживними речовинами. Забриніли в веснянім повітрі мухи та набубнявіли на деревах бруньки, готуючись зеленим листям замаїти гаї та діброви... (Коцюб., І, 1955, 75); Катерина стоїть на причілку проти сонця, взяла в руку галузку яблуні, що набубнявіла, почувши весну (Чорн., Визвол. земля, 1950. 8).
2. Розширитися, збільшитися обсягом від насичення вологою. Для яровизації насіння намочують у воді.. Коли насіння набубнявіє і почне кільчитись, його розстеляють тонким шаром у ящиках (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 78).
3. Набрякнути, опухнути. Він не помітив, як у неї по-дитячому набубнявіли губи, боляче ворухнувся куточок рота (Рудь, Гомін.., 1959, 48); Клинцювате, старанно виголене обличчя неначе набубнявіло і було ніздрювате, як почорнілий весінній сніг (Стельмах, Вел. рідня, 1951. 688).
Ілюстрації
|
|
Джерела та література
НАБУБНЯВІТИ. Тлумачний словник української мови URL: https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%B1%D0%BD%D1%8F%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8 (дата звернення: 10.04.2024)
