Відмінності між версіями «Кипучий»
| (не показані 8 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | КИПУЧИЙ, а, е. 1. Який піниться, шумує. Вода шуміла й билась між камінням білими кипучими хвилями (Н.-Лев., II, 1956, 139); Немигаючими очима дивлюся в кипучу піняву води, вслухаюся в яре шипіння струмка (Збан., Доля, 1961, 6). | ||
| + | |||
| + | 2. перен. Бурхливий, діяльний, напружений, дуже активний. Не минуло ще й двох літ цієї кипучої праці на волі, як Франка знов арештували (Коцюб., III, 1956, 33); Тепер все те світле десь у минулому, як у минулому опинилась і вона сама, енергійна, весела, повна кипучого життя (Гончар, II, 1959, 96); Тепер наші дні проходили в кипучій діяльності (Збан., Єдина, 1959, 195). | ||
| + | |||
| + | 3. перен. Палкий, гарячий. Зморозь [вітре] кров кипучу! (Фр., X, 1954, 25); - Вона ж [земля] мене обійме й обгорне, і прохолодить моє кипуче змучене серце (Барв., Опов.., 1902, 535); Мої кипучі почуття І смерть собою б не злякала (Олесь, Вибр., 1958, 50); Кипуча Тамарина натура болісно переносила вимушену сплячку (Хижняк, Тамара, 1959, 94). | ||
| + | |||
| + | 4. діал. Доведений до точки кипіння; який кипить. Стіл застелений, на нім велика лампа, кипучий самовар, горілка і перекуска (Мак., Вибр., 1954, 344). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови в 11 томах. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bukovel-rafting-tour кипучий.jpg]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kayaking Kavkaz Trip кип.JPG]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images кипучий.jpg]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} | ||
| Рядок 21: | Рядок 32: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія: | + | [[Категорія: Слова 2024 року]] |
| − | [[Категорія: | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] |
Поточна версія на 08:23, 24 квітня 2024
Кипучий, -а, -е. Кипучій. Нащо мені жити на світі! крикнув Карпо і скочив у білу кипучу хвилю. Левиц. Пов. 352.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
КИПУЧИЙ, а, е. 1. Який піниться, шумує. Вода шуміла й билась між камінням білими кипучими хвилями (Н.-Лев., II, 1956, 139); Немигаючими очима дивлюся в кипучу піняву води, вслухаюся в яре шипіння струмка (Збан., Доля, 1961, 6).
2. перен. Бурхливий, діяльний, напружений, дуже активний. Не минуло ще й двох літ цієї кипучої праці на волі, як Франка знов арештували (Коцюб., III, 1956, 33); Тепер все те світле десь у минулому, як у минулому опинилась і вона сама, енергійна, весела, повна кипучого життя (Гончар, II, 1959, 96); Тепер наші дні проходили в кипучій діяльності (Збан., Єдина, 1959, 195).
3. перен. Палкий, гарячий. Зморозь [вітре] кров кипучу! (Фр., X, 1954, 25); - Вона ж [земля] мене обійме й обгорне, і прохолодить моє кипуче змучене серце (Барв., Опов.., 1902, 535); Мої кипучі почуття І смерть собою б не злякала (Олесь, Вибр., 1958, 50); Кипуча Тамарина натура болісно переносила вимушену сплячку (Хижняк, Тамара, 1959, 94).
4. діал. Доведений до точки кипіння; який кипить. Стіл застелений, на нім велика лампа, кипучий самовар, горілка і перекуска (Мак., Вибр., 1954, 344).
Словник української мови в 11 томах.
Ілюстрації
|
|
|
|
