Відмінності між версіями «Ублагати»
(→Ілюстрації) |
|||
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 28: | Рядок 28: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | [[Категорія:Слова 2024 року]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет журналістики]] |
Поточна версія на 08:42, 19 квітня 2024
Ублага́ти, -га́ю, -єш, гл. Умолить; умилостивить. Росердила миленького, да вже не вблагаю; хоть вблагаю, не вблагаю, да вже не такого. Мет. 66. Та святих отіх благала, таки ж ублагала. Шевч. 260.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
УБЛАГАТИ (ВБЛАГАТИ), аю, аєш, док., перех . 1. Благаючи, домогтися згоди виконати прохання, позитивного розв'язання чого-небудь. Після свят вона [За-гнибідиха] не тільки ублагала чоловіка набрати наймичці на одежу, а сама пішла й набрала разом на дві: буденну і празникову (Мирний, III, 1954, 100); [Русалка Польова:] Сестро! не будь як зима, що не вблагати її, не вмолити! (Л. Укр., III, 1952. 233); Спершу він працював лопатником на поверхні, далі ублагав десятника і перейшов до забою кайлувати руду (Гур., Наша молодість, 1949, 90); Для Дарки картина була ясна: лісоруби їхали без квитків і оце тепер збиралися ублагати ревізора (Вільде, Повнол. діти, 1960, 374).
2. рідко. Те саме, що умилостивити. [Микита:] Скажи ж, навчи мене, чим зможу тебе ублагати!.. (Кроп., І, 1958, 99); Закупив [Рустем] по дорозі мало не цілу крамницю, щоб ублагати Айше (Коцюб., II, 1955, 158).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8
