Відмінності між версіями «Удатний»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано 2 проміжні версії ще одного учасника)
Рядок 4: Рядок 4:
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
УДАТНИЙ (ВДАТНИЙ), а, е. 1. Який має певні здібності, уміє і може робити що-небудь; здібний. - Що то за парубок хороший, роботящий, удатний, - се матері втіха від бога, а не син! (Вовчок, І, 1955, 200); Один, ще змалку вдатний, Шпак у Щиглика співать навчився (Гл., Вибр., 1951, 41); В роботі [Оленка] проворна, вдатна, нарівні з дорослими поле (Горд., II, 1959, 121); Кажуть люди, що я вдатна, Бо ще юна, а вже знатна (Воскр., З перцем!, 1957, 79); // до чого, на що, а також з інфін. Який має хист до чого-небудь конкретного. А дід дуже був вдатний рибу ловить (Україна.., І, 1960, 320); Дивуються люди, що Чіпка до хазяйства такий удатний! (Мирний, І, 1949, 163); - Я не вдатний до науки й буду господарем! (Коб., II, 1956, 268); [Оля (сміється ):] До загсу? Ще втечеш, гляди, з весілля. Ні разу не сказав мені: люблю. Не вдатний ти до справжнього кохання (Підс., Жарти.., 1968, 79); // Гарний у всіх відношеннях - вродливий, міцний, здоровий. Марко виходить з-за столу, розправляв плечі, розмахує руками, земля під ним точиться, удатний такий молодець, показний хлопець (Горд., Дівчина.., 1954, 170); [Старшина:] Ти, дурочко, подумай краще, чим же я не вдатний з себе? (Кроп., І, 1958, 512); - Один ти, Явтуше, на цілому білому світі. Не який там удатний, і стражденний, і нещасний, але мій... (Земляк, Лебедина зграя, 1971, 205).
 +
 +
2. Який закінчився удачею; успішний. Дехто розказував про свої вдатні чи не зовсім вдатні останні екзамени (Н.-Лев., І, 1956, 618); Вчора був у мене день не з дуже вдатних (Коцюб., III, 1956, 334).
 +
 +
3. Який цілком відповідає певним вимогам. Вони [генеральні репетиції] виходять кращі і вдатніші, ніж концерти (Н.-Лев., III, 1956, 304); Сердечно дякую за Ваш [О. Кобилянської] лист і фотографію, хоч вона і не дуже вдатна, та все ж нагадує трошки Вас (Л. Укр., V, 1956, 328).
 +
 +
4. Який точно й виразно передає суть явища; влучний. Передражнювання вийшло таке добре та вдатне, що всі в хаті аж реготались (Н.-Лев., IV, 1956, 124); Скоро вже перестають задоволяти [задовольняти] звичайні слова, співаки починають добирати щось моцнішого [чогось міцнішого] - і при вдатній присоленій римі вибухає корчма реготом, мов десь вистрілили з гармати поблизу (Хотк., II, 1966, 416).
 +
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
Рядок 21: Рядок 29:
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
 +
[[Категорія:Слова 2024 року]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет журналістики]]

Поточна версія на 08:43, 19 квітня 2024

Удатний, -а, -е. 1) Способный. Чіпка до хазяйства такий удатний. Мир. ХРВ. 59. На все вдатні до любощів, до пісень. Гліб. 2) Удачный.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках УДАТНИЙ (ВДАТНИЙ), а, е. 1. Який має певні здібності, уміє і може робити що-небудь; здібний. - Що то за парубок хороший, роботящий, удатний, - се матері втіха від бога, а не син! (Вовчок, І, 1955, 200); Один, ще змалку вдатний, Шпак у Щиглика співать навчився (Гл., Вибр., 1951, 41); В роботі [Оленка] проворна, вдатна, нарівні з дорослими поле (Горд., II, 1959, 121); Кажуть люди, що я вдатна, Бо ще юна, а вже знатна (Воскр., З перцем!, 1957, 79); // до чого, на що, а також з інфін. Який має хист до чого-небудь конкретного. А дід дуже був вдатний рибу ловить (Україна.., І, 1960, 320); Дивуються люди, що Чіпка до хазяйства такий удатний! (Мирний, І, 1949, 163); - Я не вдатний до науки й буду господарем! (Коб., II, 1956, 268); [Оля (сміється ):] До загсу? Ще втечеш, гляди, з весілля. Ні разу не сказав мені: люблю. Не вдатний ти до справжнього кохання (Підс., Жарти.., 1968, 79); // Гарний у всіх відношеннях - вродливий, міцний, здоровий. Марко виходить з-за столу, розправляв плечі, розмахує руками, земля під ним точиться, удатний такий молодець, показний хлопець (Горд., Дівчина.., 1954, 170); [Старшина:] Ти, дурочко, подумай краще, чим же я не вдатний з себе? (Кроп., І, 1958, 512); - Один ти, Явтуше, на цілому білому світі. Не який там удатний, і стражденний, і нещасний, але мій... (Земляк, Лебедина зграя, 1971, 205).

2. Який закінчився удачею; успішний. Дехто розказував про свої вдатні чи не зовсім вдатні останні екзамени (Н.-Лев., І, 1956, 618); Вчора був у мене день не з дуже вдатних (Коцюб., III, 1956, 334).

3. Який цілком відповідає певним вимогам. Вони [генеральні репетиції] виходять кращі і вдатніші, ніж концерти (Н.-Лев., III, 1956, 304); Сердечно дякую за Ваш [О. Кобилянської] лист і фотографію, хоч вона і не дуже вдатна, та все ж нагадує трошки Вас (Л. Укр., V, 1956, 328).

4. Який точно й виразно передає суть явища; влучний. Передражнювання вийшло таке добре та вдатне, що всі в хаті аж реготались (Н.-Лев., IV, 1956, 124); Скоро вже перестають задоволяти [задовольняти] звичайні слова, співаки починають добирати щось моцнішого [чогось міцнішого] - і при вдатній присоленій римі вибухає корчма реготом, мов десь вистрілили з гармати поблизу (Хотк., II, 1966, 416).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання