Відмінності між версіями «Овва!»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Овва! '''''меж., ''выражающее удивленіе, сомнѣніе, иронію. Эва! какъ бы не такъ! ''Перевелись ...)
 
 
(не показані 8 проміжних версій ще одного учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Овва! '''''меж., ''выражающее удивленіе, сомнѣніе, иронію. Эва! какъ бы не такъ! ''Перевелись тепер рицарі в Січі... Овва! гукнув тутъ на всю світлицю Кирило Тур. ''К. ЧР. 113.  
 
'''Овва! '''''меж., ''выражающее удивленіе, сомнѣніе, иронію. Эва! какъ бы не такъ! ''Перевелись тепер рицарі в Січі... Овва! гукнув тутъ на всю світлицю Кирило Тур. ''К. ЧР. 113.  
[[Категорія:Ов]]
+
[[Категорія:Ов]] 
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
 
 +
[http://sum.in.ua/s/Ovva '''<big><big>Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)</big></big>''']
 +
 
 +
'''ОВВА́''', виг. Уживається при вираженні здивування, сумніву, іронії і т. ін. — Я лиш те зроблю, що мені схочеться. — Овва! Трошки воно та не так! (Лесь Мартович, Тв., 1954, 134); — Овва! — хрипко сказала хазяйка хати. — От так одразу я тобі й розказала все... (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 190); — Овва який! — Отакий. — Рубін ждав нападу, але Індиченко все ж таки здрейфив і не зачепив його (Іван Сенченко, Опов., 1959, 4).
 +
 
 +
[https://orfograf_ukr.academic.ru/101187/овва '''<big><big>Орфографічний словник української мови</big></big>''']
 +
 
 +
'''овва́'''
 +
вигук
 +
незмінювана словникова одиниця
 +
 
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Овва1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Овва3.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Овва2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Овва4.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 
 +
==Медіа==
 +
 
 +
{{#ev:youtube|xubP2UDKw7A}}
 +
 
 +
{{#ev:youtube|DjSaXiULs5Q}}
 +
 
 +
==Див. також==
 +
 
 +
Та притрусимо листям та гіллям. От і шукай нас. А ми собі — овва! — сидимо під землею! Ну й що міг сказати Михась? - Володимир Винниченко "За Сибіром сонце сходить"
 +
 
 +
[https://mala.storinka.org/володимир-винниченко-за-сибіром-сонце-сходить-читати-завантажити.html "За Сибіром сонце сходить"]
 +
 
 +
==Джерела та література==
 +
 
 +
Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 190
 +
 
 +
Іван Сенченко, Опов., 1959, 4
 +
 
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 03:37, 24 листопада 2018

Овва! меж., выражающее удивленіе, сомнѣніе, иронію. Эва! какъ бы не такъ! Перевелись тепер рицарі в Січі... Овва! гукнув тутъ на всю світлицю Кирило Тур. К. ЧР. 113.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОВВА́, виг. Уживається при вираженні здивування, сумніву, іронії і т. ін. — Я лиш те зроблю, що мені схочеться. — Овва! Трошки воно та не так! (Лесь Мартович, Тв., 1954, 134); — Овва! — хрипко сказала хазяйка хати. — От так одразу я тобі й розказала все... (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 190); — Овва який! — Отакий. — Рубін ждав нападу, але Індиченко все ж таки здрейфив і не зачепив його (Іван Сенченко, Опов., 1959, 4).

Орфографічний словник української мови

овва́ вигук незмінювана словникова одиниця

Ілюстрації

Овва1.jpg Овва3.jpg Овва2.jpg Овва4.jpg

Медіа

Див. також

Та притрусимо листям та гіллям. От і шукай нас. А ми собі — овва! — сидимо під землею! Ну й що міг сказати Михась? - Володимир Винниченко "За Сибіром сонце сходить"

"За Сибіром сонце сходить"

Джерела та література

Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 190

Іван Сенченко, Опов., 1959, 4

Зовнішні посилання