Відмінності між версіями «Овва!»
(Створена сторінка: '''Овва! '''''меж., ''выражающее удивленіе, сомнѣніе, иронію. Эва! какъ бы не такъ! ''Перевелись ...) |
|||
(не показані 8 проміжних версій ще одного учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Овва! '''''меж., ''выражающее удивленіе, сомнѣніе, иронію. Эва! какъ бы не такъ! ''Перевелись тепер рицарі в Січі... Овва! гукнув тутъ на всю світлицю Кирило Тур. ''К. ЧР. 113. | '''Овва! '''''меж., ''выражающее удивленіе, сомнѣніе, иронію. Эва! какъ бы не такъ! ''Перевелись тепер рицарі в Січі... Овва! гукнув тутъ на всю світлицю Кирило Тур. ''К. ЧР. 113. | ||
− | [[Категорія:Ов]] | + | [[Категорія:Ов]] |
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | |||
+ | [http://sum.in.ua/s/Ovva '''<big><big>Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)</big></big>'''] | ||
+ | |||
+ | '''ОВВА́''', виг. Уживається при вираженні здивування, сумніву, іронії і т. ін. — Я лиш те зроблю, що мені схочеться. — Овва! Трошки воно та не так! (Лесь Мартович, Тв., 1954, 134); — Овва! — хрипко сказала хазяйка хати. — От так одразу я тобі й розказала все... (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 190); — Овва який! — Отакий. — Рубін ждав нападу, але Індиченко все ж таки здрейфив і не зачепив його (Іван Сенченко, Опов., 1959, 4). | ||
+ | |||
+ | [https://orfograf_ukr.academic.ru/101187/овва '''<big><big>Орфографічний словник української мови</big></big>'''] | ||
+ | |||
+ | '''овва́''' | ||
+ | вигук | ||
+ | незмінювана словникова одиниця | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Овва1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Овва3.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Овва2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Овва4.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | {{#ev:youtube|xubP2UDKw7A}} | ||
+ | |||
+ | {{#ev:youtube|DjSaXiULs5Q}} | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | Та притрусимо листям та гіллям. От і шукай нас. А ми собі — овва! — сидимо під землею! Ну й що міг сказати Михась? - Володимир Винниченко "За Сибіром сонце сходить" | ||
+ | |||
+ | [https://mala.storinka.org/володимир-винниченко-за-сибіром-сонце-сходить-читати-завантажити.html "За Сибіром сонце сходить"] | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 190 | ||
+ | |||
+ | Іван Сенченко, Опов., 1959, 4 | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 03:37, 24 листопада 2018
Овва! меж., выражающее удивленіе, сомнѣніе, иронію. Эва! какъ бы не такъ! Перевелись тепер рицарі в Січі... Овва! гукнув тутъ на всю світлицю Кирило Тур. К. ЧР. 113.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОВВА́, виг. Уживається при вираженні здивування, сумніву, іронії і т. ін. — Я лиш те зроблю, що мені схочеться. — Овва! Трошки воно та не так! (Лесь Мартович, Тв., 1954, 134); — Овва! — хрипко сказала хазяйка хати. — От так одразу я тобі й розказала все... (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 190); — Овва який! — Отакий. — Рубін ждав нападу, але Індиченко все ж таки здрейфив і не зачепив його (Іван Сенченко, Опов., 1959, 4).
Орфографічний словник української мови
овва́ вигук незмінювана словникова одиниця
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Та притрусимо листям та гіллям. От і шукай нас. А ми собі — овва! — сидимо під землею! Ну й що міг сказати Михась? - Володимир Винниченко "За Сибіром сонце сходить"
Джерела та література
Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 190
Іван Сенченко, Опов., 1959, 4