Відмінності між версіями «Люляння»
| (не показані 9 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ЛЮЛЯТИ, люляю, люляєш, недок., перех. і без додатка, розм. Колихати, приспівуючи. Десь недалечко хтось потихесечку дитину люляв (Марко Вовчок, I, 1956, 345); Люляю, люляю, Поб'ю котка, полаю, Щоб по ночах не ходив, Малих діток не будив (Українські народні пісні, 2. 1965, 6). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 572. | ||
| + | |||
| + | "Люляння" - вірш Лесі Українки (1871-1913) | ||
| + | Тихо, тихо, ніч настала, | ||
| + | Зіроньками небо встала. | ||
| + | Місяченько блищить, | ||
| + | Люляй, люляй, дитятко спить. | ||
| + | |||
| + | "Сніг" - вірш Миколи Вінграновського (1936-2004) | ||
| + | А мати йде, і сніг рипить, | ||
| + | І вітер з нею гомонить, | ||
| + | І тиша дивовижна йде, | ||
| + | І люляння йде, йде, йде. | ||
| + | "Зачарована Десна" - повість Олександра Довженка (1894-1956) | ||
| + | І ось я вже на плоту, і мене хитають хвилі, і я пливу, пливу кудись у широкий світ, у казку, в люляння. | ||
| + | |||
| + | ''' | ||
| + | Словник української мови''' | ||
| + | Люляння - 1. Коливання, хитання з боку в бік. 2. Пісня, яку співають, щоб заколисати дитину. | ||
| + | |||
| + | '''Англо-український словник''' | ||
| + | Lullaby - 1. колискова пісня; 2. коливання, хитання. | ||
| + | |||
| + | '''Історія походження:''' | ||
| + | Слово "люляння" походить від праслов'янського lьlьjьnьje, що означає "гойдати". Це слово споріднене з литовським liuliuoti ("гойдати"), латиським ļūlāt ("гойдати"), польським lullаć ("гойдати"). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Люляння 07.04.24.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Люляння 2.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| Рядок 14: | Рядок 42: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | https://youtu.be/lzbQgwjy8wc?si=aQ8uEgTH2EYopYbC | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| Рядок 21: | Рядок 50: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія: | + | [[Категорія: Слова 2024 року]] |
| − | [[Категорія: | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] |
Поточна версія на 08:36, 24 квітня 2024
Люляння, -ня, с. Баюканье.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ЛЮЛЯТИ, люляю, люляєш, недок., перех. і без додатка, розм. Колихати, приспівуючи. Десь недалечко хтось потихесечку дитину люляв (Марко Вовчок, I, 1956, 345); Люляю, люляю, Поб'ю котка, полаю, Щоб по ночах не ходив, Малих діток не будив (Українські народні пісні, 2. 1965, 6).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 572.
"Люляння" - вірш Лесі Українки (1871-1913) Тихо, тихо, ніч настала, Зіроньками небо встала. Місяченько блищить, Люляй, люляй, дитятко спить.
"Сніг" - вірш Миколи Вінграновського (1936-2004) А мати йде, і сніг рипить, І вітер з нею гомонить, І тиша дивовижна йде, І люляння йде, йде, йде. "Зачарована Десна" - повість Олександра Довженка (1894-1956) І ось я вже на плоту, і мене хитають хвилі, і я пливу, пливу кудись у широкий світ, у казку, в люляння.
Словник української мови Люляння - 1. Коливання, хитання з боку в бік. 2. Пісня, яку співають, щоб заколисати дитину.
Англо-український словник Lullaby - 1. колискова пісня; 2. коливання, хитання.
Історія походження: Слово "люляння" походить від праслов'янського lьlьjьnьje, що означає "гойдати". Це слово споріднене з литовським liuliuoti ("гойдати"), латиським ļūlāt ("гойдати"), польським lullаć ("гойдати").
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
https://youtu.be/lzbQgwjy8wc?si=aQ8uEgTH2EYopYbC
