Відмінності між версіями «Умерлий»
(не показані 5 проміжних версій ще одного учасника) | |||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Ум]] | [[Категорія:Ум]] | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | УМЕРЛИЙ (ВМЕРЛИЙ), а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до умерти. Близько ліжка своєї умерлої неньки І дівчатко, й хлоп'яточко, дітки маленькі, Усміхаючись, спали, в колисці удвох. Мати, чуючи смерть, їх укрила обох (Л. Укр., IV, 1954, 265); // у знач. ім. умерлий, лого, ч. Небіжчик, покійник. Мов із тісної домовини На той остатній страшний суд Мертвці [мерці] за правдою встають. То не вмерлі, не убиті, Не суда просити! Ні, то люди, живі люди, В кайдани залиті (Шевч., І, 1963, 241); Тремтячими від нервового напруження руками почав [Марусяк] стягати з умерлого ремінь (Хотк., II, 1966, 291); * У порівн. Микола Прач ішов селом, мов сновида, а жінка йшла за ним, ридаючи та заводячи, мов за вмерлим (Фр., 1, 1955, 363). | ||
− | + | Ні живий ні вмерлий, рідко - те саме, що Ні живий ні мертвий (див. живий). - Жінка в плач, діти в плач, а я став ні живий ні вмерлий (Март., Тв., 1954, 67). | |
− | + | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Умерлий 04.04.2024.png|x240px]] |
− | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Умерлий2 04.04.2024.png|x240px]] | |
− | + | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
+ | [[Категорія:Слова 2024 року]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
− | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет журналістики]] |
Поточна версія на 08:50, 19 квітня 2024
Умерлий, -а, -е. Умершій. Поможе, як умерлому кадило. Ном. № 5668. Горить, як за умерлого душу. Ном. № 14046.
Сучасні словники
УМЕРЛИЙ (ВМЕРЛИЙ), а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до умерти. Близько ліжка своєї умерлої неньки І дівчатко, й хлоп'яточко, дітки маленькі, Усміхаючись, спали, в колисці удвох. Мати, чуючи смерть, їх укрила обох (Л. Укр., IV, 1954, 265); // у знач. ім. умерлий, лого, ч. Небіжчик, покійник. Мов із тісної домовини На той остатній страшний суд Мертвці [мерці] за правдою встають. То не вмерлі, не убиті, Не суда просити! Ні, то люди, живі люди, В кайдани залиті (Шевч., І, 1963, 241); Тремтячими від нервового напруження руками почав [Марусяк] стягати з умерлого ремінь (Хотк., II, 1966, 291); * У порівн. Микола Прач ішов селом, мов сновида, а жінка йшла за ним, ридаючи та заводячи, мов за вмерлим (Фр., 1, 1955, 363).
Ні живий ні вмерлий, рідко - те саме, що Ні живий ні мертвий (див. живий). - Жінка в плач, діти в плач, а я став ні живий ні вмерлий (Март., Тв., 1954, 67).