Відмінності між версіями «Побіля»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
 
(не показано 4 проміжні версії 2 учасників)
Рядок 23: Рядок 23:
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 +
Схожі слова
 +
https://wiki.kubg.edu.ua/Близько
 +
https://wiki.kubg.edu.ua/Поблизу
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
https://sum.in.ua/s/pobilja
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
 +
[[Категорія: Слова 2024 року]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
[[Категорія:Слова 2022 року]]
 

Поточна версія на 09:46, 24 квітня 2024

Побіля́, нар. Возлѣ, около. А народу, народу! і за домовиною і побіля домовини. Кв. Тече річка з винограду та й побіля груші. Грин. III. 393.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ПОБІ́ЛЯ.

1. прийм., з. род. в. Уживається на позначення місця, предмета, особи, недалеко від якого (якої) відбувається дія або перебуває хто-, що-небудь; біля, коло. Явдоха.. тільки засопла, проходячи побіля Мар'ї (Панас Мирний, III, 1954, 73); — Охота гірш неволі, як-то кажуть. Неволі немає, та охота велика побіля вас бути (Любов Яновська, I, 1959, 230); Гріли руки пишні дуки Побіля народу (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 267); Побіля американського шлагбаума вартового не було (Юрій Яновський, II, 1954, 59); Зібравшися побіля столу, Вони листа свого писали у Запоріжжя, на завод (Ярослав Шпорта, Запоріжці, 1952, 96).

2. присл., рідко. Те саме, що поряд1 1; поблизу. Гора, в ній нора з дверима, побіля товстий явір (Марко Кропивницький, IV, 1959, 129).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 617.

Ілюстрації

Побіля 3 4 24 0.jpg Побіля 3 4 24 1.jpg

Медіа

Див. також

Схожі слова https://wiki.kubg.edu.ua/Близько https://wiki.kubg.edu.ua/Поблизу

Джерела та література

https://sum.in.ua/s/pobilja

Зовнішні посилання