Відмінності між версіями «Пам’ятати»

Поточна версія на 13:10, 18 квітня 2024

Пам’ята́ти, -та́ю, -єш, гл. Помнить. То дався мені гетьман Хмельницький гаразд добре знати, буду його вовік пам’ятати. Мет. 395. Хто в пір’я поростає, хай на бідного пам’ятає. Ном. № 1457.

Сучасні словники

ПАМ'ЯТАТИ, аю, аєш, недок. 1. перех., про кого - що, діал. за кого - що і без додатка. Зберігати в пам'яті, не забувати. - А що ти маєш за нього пам'ятати, як він за тебе не пам'ятає? - провадила Дарка (Л. Укр., III, 1952, 738); - Один проживе життя тихо, спокійно, а помре, то ніхто й не помітить, що такий чоловік і жив на світі. А другий такий після себе слід залишає, що цілі покоління про нього пам'ятають (Тют., Вир, 1964, 167); // Усвідомлювати, розуміти. - Я й не пам'ятаю, як мати ввели мене в хату, як поблагословили! Подавали рушники (я винесла щонайкращий, вишиваний) та й заручили нас (Вовчок, І, 1955, 63); Не пам'ятав Олекса, як опинився в полі. Накрапав дощ, сіре небо нависло над деревами - ось-ось поламає верхів'я (Кочура, Зол. грамота, 1960, 346); // Мати на увазі, враховувати. - А пам'ятай собі, - мовила вслід йому пані, - завтра рано, скоро встанеш, викоси мені всі оті бур'яни тут перед вікном і довкола малинника! (Фр., VII, 1951, 132); [Оксана:] Пам'ятай, Гайдаю, той перестає бути більшовиком, хто починає боятися маси, хто не вірить їй... (Корн., І, 1955, 47); // Знати. Хапко.. - бісик з освітою, - зна, кому яка одповідь годиться.. Справний бісик любує садками,.. а своє діло добре пам'ятає (Вовчок, VI, 1956, 275); Він був круглим сиротою, матері майже не пам'ятав (Панч, Ерік.., 1950, 3).

Пам'ятати себе - пам'ятати своє життя, усвідомлювати своє існування. Спочатку вона пам'ятає себе чорною, вічно в сажі, коло панських свиней (Коцюб., II, 1955, 13); Скільки себе пам'ятає Каленик, усе своє життя робив (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 293).

@ Не пам'ятати себе - бути у схвильованому, збудженому стані, діяти несвідомо. Чіпка йде за другими, не пам'ятає сам себе: його обхопили й страх і радість (Мирний, І, 1949, 330); Не пам'ятаючи себе від переляку, хлопчик виривається і щосили тікає з хати (Багмут, Опов., 1959, 13); Пам'ятати до нових віників - пам'ятати дуже довго. - Хоцінському дав на руки дитину. Він червоніє, от-от упаде! Годі, думаю, - буде пан до нових віників пам'ятати, як о. Хведор хрестив дитину (Н.-Лев., І, 1956, 124); - Та ви ж забули, що в Ковалівці тепер Заруба сидить. Він же як ухопить на зуба, то й до нових віників пам'ятатимеш (Кучер, Трудна любов, 1960, 254).

2. у знач. вставн. сл. пам'ятаєш, пам'ятаєте. Уживається як звертання до співрозмовника: пригадуєш, пригадуєте. - Давно я мала тебе спитати: за. що ти вдарив мене в лице? Тоді, пам'ятаєш, як билась стариня наша (Коцюб., II, 1955, 345); - Я, пам'ятаєте, приїздив до вас як автор,.. місяців зо два ходив до вас у павільйон, коли ви знімали (Ю. Янов., II, 1958, 25).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Тлумачний словник

Цікаві факти

Цікаві факти або додаткова інформація

Цікаві факти про людську пам’ять

1. Ми починаємо забувати ще у дитинстві. Дитячі спогади згасають не в дорослому віці. Так діти у 5-7 років пам’ятають 60% того, що відбувалося раніше, а 8-9-річки мають лише 40% тих самих спогадів.

2. Двері допомагають забувати. Як казав Бродський: «Не виходь із кімнати, не роби помилку.» Прохід крізь двері наш мозок сприймає як закінчення якоїсь події. Імовірність щось забути, якщо ви вийшли з кімнати, зростає утричі. А найцікавіше те, що достатньо навіть уявити двері, і ви згадаєте менше, ніж могли б до цього.

3. Ми погано запам’ятовуємо звуки. 65% усіх людей для ефективного навчання потребують бачити інформацію. Щодо сприйняття на слух, то у пам’яті лишається лише 1/5 почутого.

4. Щоб пригадати, закрийте очі. Так можна пригадати на 23% більше інформації. Трюк досить простий – ви блокуєте все, що вас візуально відволікає.

5. Деяка брехня краще запам’ятовується. Ні, не та, яку говорять вам, а та, яку вигадуєте ви. Якщо не хочете, щоб вас викрили, уникайте брехливих заперечень (коли ви спростовуєте те, що є правдою), а вигадуйте власні історії і теорії – це простіше потім пригадати.

6. Медитація покращує пам’ять. Студенти, які 4 рази на тиждень медитували протягом 45 хвилин, отримували значно ліпші бали на екзаменах.

7. Шульги мають ліпшу пам’ять. Усього 10% населення планети ліворукі, і вони мають суперсилу краще запам’ятовувати інформацію. Справа у тому, що у них більш розвинене мозолисте тіло, що сполучає півкулі мозку.

8. Хороше пам’ятається довше. І не вірте, якщо вас називають злопам’ятним. Адже з часом люди забувають 60% поганих подій і вражень і лише 42% − хороших.

9. Задрімайте, щоб краще запам’ятати вивчене. 40-хвилинний сон після навчання на 25% покращує результати запам’ятовування.

10. Заняття спортом покращують пам’ять. Ви качаєте не лише м’язи, а й мозок, адже фізична діяльність поліпшує роботу гіпокампа, що відповідає за зберігання інформації у мозку.

11. Не горбтеся – це погано для пам’яті. Спинку рівніше – і все пригадаєте. Вчені з’ясували, що простіше пригадати потрібну інформацію, коли стоїш або сидиш рівно. Так мозок отримує на 40% більше кровопостачання і, відповідно, кисню.

12. Пейзажі корисні для пам’яті. Час на природі діє подібно до медитації та занять спортом. Цікаво, що навіть фотографії природи викликають покращення здатності запам’ятовувати.

13. Незвичні шрифти допомагають краще засвоювати інформацію. Варто було змінити шрифти в підручниках на не бачені раніше, і студенти краще здали іспити. Адже незвичне важче забути.

14. Сказане уголос краще запам’ятовується. Хочете про це поговорити? Наша довгострокова пам’ять любить, коли їй читають уголос. Скористайтеся цим, коли необхідно запам’ятати важливу інформацію.

15. Нюх – наша машина часу. Помічали, як швидко запахи здатні переносити нас у яскраві спогади минулого? Все тому, що нюхові цибулини тісно пов’язані з вищезгаданим гіпокампом.