Відмінності між версіями «Княжий»
| (не показані 13 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| − | |||
| − | КНЯЖИЙ, а, е, іст., рідко. Те саме, що князівський. І на тілі. На княжім білім, помарнілім Омию кров суху, отру Глибокії, тяжкії рани.. (Шевч., II, 1953, 336); - Тут живе княжий старий лакей (Н.-Лев., І, 1956, 161). | + | '''КНЯЖИЙ ДВІР''' – орган управління справами князя в Київській Русі. До його складу входили різні категорії слуг: одні відали г-вом (княжий стольник, напр., займався забезпеченням двору продовольством; княжий конюший доглядав за стайнею тощо), ін. були безпосередньо при князеві й виконували його доручення, у т. ч. й держ. Від 10 ст. саме в К.д. поступово були зосереджені осн. механізми управління країною. Це привело до формування в Київ. Русі двірцево-вотчинної системи управління. |
| + | |||
| + | '''КНЯЖИЙ''', а, е, іст., рідко. Те саме, що князівський. І на тілі. На княжім білім, помарнілім Омию кров суху, отру Глибокії, тяжкії рани.. (Шевч., II, 1953, 336); - Тут живе княжий старий лакей (Н.-Лев., І, 1956, 161). | ||
| + | |||
| + | '''Княжий Міст''' — село в Україні, у Яворівському районі Львівської області. Населення — 734 особи. Орган місцевого самоврядування — Судововишнянська міська рада. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Berd129032024.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Berd139032024.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Berd14032024.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | {{#ev:youtube| | + | |
| + | {{#ev:youtube|Y4k3W90tlr8}} | ||
| + | {{#ev:youtube|6-J8iuM-UjU}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | {| class="wikitable" | ||
| + | |- | ||
| + | ! '''ВІДМІНОК''' !! '''ЧОЛ. РІД''' !! '''ЖІНОЧ. РІД''' !! '''СЕРЕДН. РІД'''!! '''МНОЖИНА''' ! | ||
| + | |- | ||
| + | | '''НАЗИВНИЙ''' || Княжий || Княжа || Княже || Княжі | ||
| + | |- | ||
| + | | '''РОДОВИЙ''' || Княжого || Княжої || Княжого || Княжих | ||
| + | |- | ||
| + | | '''ДАВАЛЬНИЙ''' || Княжому || Княжій || Княжому || Княжим | ||
| + | |- | ||
| + | | '''ЗНАХІДНИЙ''' || Княжий, княжого || Княжу || Княже || Княжі, княжих | ||
| + | |- | ||
| + | | '''ОРУДНИЙ''' || Княжим || Княжою || Княжим || Княжими | ||
| + | |- | ||
| + | | '''МІСЦЕВИЙ''' || На\у княжому, княжім || на\у княжій || На\у княжому, княжім || На\у княжих | ||
| + | |- | ||
| + | |} | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Knyazhy_dvir енциклопедія історії України] | ||
| + | [https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B6%D0%B8%D0%B9 словник] | ||
| + | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BD%D1%8F%D0%B6%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82 вікіпедія] | ||
| + | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D0%B0 Князівські двори домонгольського Києва] | ||
==Цікаві факти або додаткова інформація== | ==Цікаві факти або додаткова інформація== | ||
| + | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D0%B0 '''Князівські двори домонгольського Києва'''] | ||
| + | |||
| + | Київський князь на престолі (мініатюра Радзивіллівського літопису). | ||
| + | Князі Київської Русі мали низку резиденцій (дворів) на території своєї столиці — міста Києва. Князівський двір був не тільки місцем проживання князя та його близьких, але і місцем зосередження князівської влади. У цій статті описані відомі з письмових джерел та, частково, з археологічних досліджень, князівські двори домонгольского Києва.В перелік князівських дворів включені також: двір Кия — хоча частина істориків вважають його легендарним вигаданим персонажем, інші допускають існування такого князя полян, та двір Аскольда і Діра — Повість временних літ не називає їх князями, а лише вказує, що вони «княжат» (тобто правлять), а Олег, звертаючись до них, прямо говорить: «Ви оба не є ні князі, ні роду княжого.» | ||
| + | |||
| + | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D0%B0 '''Двори Ольги'''] | ||
| + | |||
| + | Перша письмова згадка про князівські двори в Києві припадає на 945 рік. Описуючи події пов'язані з помстою княгині Ольги древлянам, літописець у Повісті временних літ, дає опис тодішнього Києва і двох княжих дворів в ньому — двора «у городі» (дав.-рус. в городѣ) і двора «поза городом» (внѣ города) та, можливо, ще третього двору («теремного»). Згідно з цим описом, «город» (тобто простір обмежений валами та ровами) займав відносно невелику площу — у часи літописця (кінець 11 — початок 12 століть) її займали лише чотири боярських двора, на місці двох з них знаходився у 945 князівський двір «у городі». Двір «поза городом» (за межами валів) — «за святою Богородицею, де нині двір деместіков». Частина дослідників (М. І. Петров, В. Богусевич, С. І. Климовський) бачить у літописному повідомленні також ще третій двір — «двір теремний, бо бе терем камен». Інші дослідники (М. К. Каргер, Л. Є. Махновець) сприймали ці слова, як продовження опису другого двору. Таким чином за думкою одних дослідників другий (і останній) двір був теремним, мав кам'яний терем та розташовувався «за святою Богородицею, де нині двір деместіков», а за думкою інших — окрім другого двору «за святою Богородицею», був ще теремний двір з кам'яним теремом, який знаходився у невідомому місці, позаяк літописець не дає ніяких орієнтирів щодо цього, гіпотетичного, третього двору. З літописного тексту також випливає, що оскільки другий (або третій) двір був кам'яним, то відповідно перший (або перший і другий), був (були) дерев'яним (дерев'яними). | ||
| − | |||
[[Категорія:Слова 2024 року]] | [[Категорія:Слова 2024 року]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]] | ||
Поточна версія на 12:32, 18 квітня 2024
Кня́жий, -а, -е. Княжескій. Лютує голод в Україні, лютує в княжому селі, скирти вже княжі погнили. Шевч. 332.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
КНЯЖИЙ ДВІР – орган управління справами князя в Київській Русі. До його складу входили різні категорії слуг: одні відали г-вом (княжий стольник, напр., займався забезпеченням двору продовольством; княжий конюший доглядав за стайнею тощо), ін. були безпосередньо при князеві й виконували його доручення, у т. ч. й держ. Від 10 ст. саме в К.д. поступово були зосереджені осн. механізми управління країною. Це привело до формування в Київ. Русі двірцево-вотчинної системи управління.
КНЯЖИЙ, а, е, іст., рідко. Те саме, що князівський. І на тілі. На княжім білім, помарнілім Омию кров суху, отру Глибокії, тяжкії рани.. (Шевч., II, 1953, 336); - Тут живе княжий старий лакей (Н.-Лев., І, 1956, 161).
Княжий Міст — село в Україні, у Яворівському районі Львівської області. Населення — 734 особи. Орган місцевого самоврядування — Судововишнянська міська рада.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
| ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІНОЧ. РІД | СЕРЕДН. РІД | МНОЖИНА ! |
|---|---|---|---|---|
| НАЗИВНИЙ | Княжий | Княжа | Княже | Княжі |
| РОДОВИЙ | Княжого | Княжої | Княжого | Княжих |
| ДАВАЛЬНИЙ | Княжому | Княжій | Княжому | Княжим |
| ЗНАХІДНИЙ | Княжий, княжого | Княжу | Княже | Княжі, княжих |
| ОРУДНИЙ | Княжим | Княжою | Княжим | Княжими |
| МІСЦЕВИЙ | На\у княжому, княжім | на\у княжій | На\у княжому, княжім | На\у княжих |
Джерела та література
енциклопедія історії України словник вікіпедія Князівські двори домонгольського Києва
Цікаві факти або додаткова інформація
Князівські двори домонгольського Києва
Київський князь на престолі (мініатюра Радзивіллівського літопису). Князі Київської Русі мали низку резиденцій (дворів) на території своєї столиці — міста Києва. Князівський двір був не тільки місцем проживання князя та його близьких, але і місцем зосередження князівської влади. У цій статті описані відомі з письмових джерел та, частково, з археологічних досліджень, князівські двори домонгольского Києва.В перелік князівських дворів включені також: двір Кия — хоча частина істориків вважають його легендарним вигаданим персонажем, інші допускають існування такого князя полян, та двір Аскольда і Діра — Повість временних літ не називає їх князями, а лише вказує, що вони «княжат» (тобто правлять), а Олег, звертаючись до них, прямо говорить: «Ви оба не є ні князі, ні роду княжого.»
Перша письмова згадка про князівські двори в Києві припадає на 945 рік. Описуючи події пов'язані з помстою княгині Ольги древлянам, літописець у Повісті временних літ, дає опис тодішнього Києва і двох княжих дворів в ньому — двора «у городі» (дав.-рус. в городѣ) і двора «поза городом» (внѣ города) та, можливо, ще третього двору («теремного»). Згідно з цим описом, «город» (тобто простір обмежений валами та ровами) займав відносно невелику площу — у часи літописця (кінець 11 — початок 12 століть) її займали лише чотири боярських двора, на місці двох з них знаходився у 945 князівський двір «у городі». Двір «поза городом» (за межами валів) — «за святою Богородицею, де нині двір деместіков». Частина дослідників (М. І. Петров, В. Богусевич, С. І. Климовський) бачить у літописному повідомленні також ще третій двір — «двір теремний, бо бе терем камен». Інші дослідники (М. К. Каргер, Л. Є. Махновець) сприймали ці слова, як продовження опису другого двору. Таким чином за думкою одних дослідників другий (і останній) двір був теремним, мав кам'яний терем та розташовувався «за святою Богородицею, де нині двір деместіков», а за думкою інших — окрім другого двору «за святою Богородицею», був ще теремний двір з кам'яним теремом, який знаходився у невідомому місці, позаяк літописець не дає ніяких орієнтирів щодо цього, гіпотетичного, третього двору. З літописного тексту також випливає, що оскільки другий (або третій) двір був кам'яним, то відповідно перший (або перший і другий), був (були) дерев'яним (дерев'яними).
