Відмінності між версіями «Уконатися»
| (не показані 7 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
СТОМИ́ТИСЯ (зазнати втоми), УТОМИ́ТИСЯ (ВТОМИ́ТИСЯ), НАТОМИ́ТИСЯ, ЗМУ́ЧИТИСЯ, ЗМОРИ́ТИСЯ, ЗАМОРИ́ТИСЯ розм., УМОРИ́ТИСЯ (ВМОРИ́ТИСЯ) розм., НАМОРИ́ТИСЯ розм., ВИ́МОРИТИСЯ розм., ЗАТОМИ́ТИСЯ розм.; ЗАТЯГА́ТИСЯ розм.; ПРИТОМИ́ТИСЯ, ПРИМОРИ́ТИСЯ (не зовсім); ПОТОМИ́ТИСЯ (про всіх або багатьох); ПІДТОПТА́ТИСЯ розм., ПІДТУ́ПАТИСЯ розм. (від тривалого ходіння); НАТРУДИ́ТИСЯ розм., НАМОРДУВА́ТИСЯ підсил. розм. (стомитися працюючи, щось роблячи), НАМОТА́ТИСЯ розм. (стомитися, багато ходячи, їздячи); НАТЯГА́ТИСЯ розм. (стомитися, багато носячи, тягаючи щось); ПІДБИ́ТИСЯ (стомитися, довго ідучи, або від тривалої їзди в сідлі тощо); ПРИСТА́ТИ (перев. довго ідучи — зовсім стомитися); РОЗТРУСИ́ТИСЯ розм. (стомитися від дорожньої тряски); ПРОМАНІ́ЖИТИСЯ розм. (змучитися від довгого чекання). — Недок.: сто́млюватися, томи́тися, уто́млюватися (вто́млюватися), нато́млюватися, зму́чуватися, змо́рюватися, замо́рюватися, умо́рюватися (вмо́рюватися), вимо́рюватися, затомля́тися, притомля́тися, натру́джуватися, підбива́тися, пристава́ти. Нехай же не стомлюються ваші руки, не туманиться зір і буде ясним розум (В. Логвиненко); Я був молодий, здоровий і міг працювати не втомлюючись (О. Довженко); Гурт мисливський зголоднілий Весь підбився, натомився (Леся Українка); Пішли вони, ідуть степом, Тяженько зморились... (С. Руданський); Аби було хоч трохи вільного часу, аби людина не заморювалася до перевтоми (М. Коцюбинський); Наморивсь і намучився я в чужині (М. Стельмах); Тяжко притомились. Давно вже ходимо й спочину не маємо (Д. Мордовець); — Я натрудився за день — дайте мені хоч раз у тиждень доспати (С. Васильченко); — З дороги, либонь, натомився товариш Заруба, та й ви, Миколо Івановичу, вже встигли намотатися по району (В. Кучер); Жорка гнав, мов на пожежу, та пристали коні (А. Дімаров); (Петро:) Позавчора залізницею додому приїхав, і вчора цілий день спочивав, бо зовсім у вагоні розтрусився (В. Самійленко). — Пор. висна́жуватися, перевтоми́тися. | СТОМИ́ТИСЯ (зазнати втоми), УТОМИ́ТИСЯ (ВТОМИ́ТИСЯ), НАТОМИ́ТИСЯ, ЗМУ́ЧИТИСЯ, ЗМОРИ́ТИСЯ, ЗАМОРИ́ТИСЯ розм., УМОРИ́ТИСЯ (ВМОРИ́ТИСЯ) розм., НАМОРИ́ТИСЯ розм., ВИ́МОРИТИСЯ розм., ЗАТОМИ́ТИСЯ розм.; ЗАТЯГА́ТИСЯ розм.; ПРИТОМИ́ТИСЯ, ПРИМОРИ́ТИСЯ (не зовсім); ПОТОМИ́ТИСЯ (про всіх або багатьох); ПІДТОПТА́ТИСЯ розм., ПІДТУ́ПАТИСЯ розм. (від тривалого ходіння); НАТРУДИ́ТИСЯ розм., НАМОРДУВА́ТИСЯ підсил. розм. (стомитися працюючи, щось роблячи), НАМОТА́ТИСЯ розм. (стомитися, багато ходячи, їздячи); НАТЯГА́ТИСЯ розм. (стомитися, багато носячи, тягаючи щось); ПІДБИ́ТИСЯ (стомитися, довго ідучи, або від тривалої їзди в сідлі тощо); ПРИСТА́ТИ (перев. довго ідучи — зовсім стомитися); РОЗТРУСИ́ТИСЯ розм. (стомитися від дорожньої тряски); ПРОМАНІ́ЖИТИСЯ розм. (змучитися від довгого чекання). — Недок.: сто́млюватися, томи́тися, уто́млюватися (вто́млюватися), нато́млюватися, зму́чуватися, змо́рюватися, замо́рюватися, умо́рюватися (вмо́рюватися), вимо́рюватися, затомля́тися, притомля́тися, натру́джуватися, підбива́тися, пристава́ти. Нехай же не стомлюються ваші руки, не туманиться зір і буде ясним розум (В. Логвиненко); Я був молодий, здоровий і міг працювати не втомлюючись (О. Довженко); Гурт мисливський зголоднілий Весь підбився, натомився (Леся Українка); Пішли вони, ідуть степом, Тяженько зморились... (С. Руданський); Аби було хоч трохи вільного часу, аби людина не заморювалася до перевтоми (М. Коцюбинський); Наморивсь і намучився я в чужині (М. Стельмах); Тяжко притомились. Давно вже ходимо й спочину не маємо (Д. Мордовець); — Я натрудився за день — дайте мені хоч раз у тиждень доспати (С. Васильченко); — З дороги, либонь, натомився товариш Заруба, та й ви, Миколо Івановичу, вже встигли намотатися по району (В. Кучер); Жорка гнав, мов на пожежу, та пристали коні (А. Дімаров); (Петро:) Позавчора залізницею додому приїхав, і вчора цілий день спочивав, бо зовсім у вагоні розтрусився (В. Самійленко). — Пор. висна́жуватися, перевтоми́тися. | ||
| − | |||
| − | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ytomutucb129032024.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ytomutucb229032024.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ytomutucb329032024.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ytomutucb429032024.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | {{#ev:youtube| | + | {{#ev:youtube|Ud0i5pud-RY}} |
==Див. також== | ==Див. також== | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | [https://slovnyk.me/dict/synonyms/%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Словник синонімів української мови] | ||
| + | |||
| + | [https://www.psykholoh.com/post/%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0-%D1%86%D0%B5 Український психологічний ХАБ] | ||
==Цікаві факти або додаткова інформація== | ==Цікаві факти або додаткова інформація== | ||
| + | Втома - це психологічний термін, що описує стан емоційного та фізичного виснаження людини, спричинений тривалою фізичною або психічною активністю без достатнього відпочинку та відновлення. Втома може мати негативний вплив на наше фізичне і психічне здоров'я, знижувати працездатність та негативно впливати на якість життя. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Втома може бути фізичною або емоційно-психологічною. Фізична втома зазвичай виникає після інтенсивного фізичного навантаження, коли м'язи та органи перевтомлюються і вимагають відпочинку для відновлення. Емоційно-психологічна втома виникає через тривалий стрес, емоційне напруження, перевантаження мозку або негативний вплив емоційних чинників. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Ознаки втоми можуть включати: постійну втомленість, знижену енергію та витривалість, втому навіть після невеликого фізичного зусилля, знижену концентрацію та увагу, затруднення засинання або некоректною якістю сну, подразливість, непокій, почуття безнадійності та втрати інтересу до раніше приємних занять. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Подолання втоми є важливим аспектом для забезпечення психологічного та фізичного благополуччя. Для цього потрібно враховувати деякі рекомендації: | ||
| + | |||
| + | |||
| + | 1. Дотримуйтесь режиму відпочинку та сну: забезпечте собі достатню кількість годин сну та регулярний відпочинок між фізичними або психологічними навантаженнями. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | 2. Розробіть стратегії стресового управління: використовуйте техніки релаксації, медитації, йоги або інших психологічних методів для зниження рівня стресу та зовнішнього навантаження. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | 3. Створіть баланс між роботою та відпочинком: не забувайте про важність регулярних перерв під час робочого дня, відведення часу для хобі та відпочинку. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | 4. Займайтесь фізичною активністю: регулярні фізичні вправи допоможуть зберегти енергію та покращити настрій, а також сприятимуть легшому засинанню та гарному сну. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | 5. Піклуйтеся про своє психологічне здоров'я: будьте уважні до своїх емоцій, займайтесь саморефлексією, звертайтесь до спеціалістів, якщо необхідно, та знаходьте способи відновлення емоційного балансу. | ||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Ук]] | [[Категорія:Ук]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2024 року]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]] | ||
Поточна версія на 08:46, 19 квітня 2024
Уконатися, -наюся, -єшся, гл. Умориться, устать. На то Біг темну ніч дав, жеби челядь спочивали, бо ся в полі укопала. Гол. І. 84.
Зміст
Сучасні словники
СТОМИ́ТИСЯ (зазнати втоми), УТОМИ́ТИСЯ (ВТОМИ́ТИСЯ), НАТОМИ́ТИСЯ, ЗМУ́ЧИТИСЯ, ЗМОРИ́ТИСЯ, ЗАМОРИ́ТИСЯ розм., УМОРИ́ТИСЯ (ВМОРИ́ТИСЯ) розм., НАМОРИ́ТИСЯ розм., ВИ́МОРИТИСЯ розм., ЗАТОМИ́ТИСЯ розм.; ЗАТЯГА́ТИСЯ розм.; ПРИТОМИ́ТИСЯ, ПРИМОРИ́ТИСЯ (не зовсім); ПОТОМИ́ТИСЯ (про всіх або багатьох); ПІДТОПТА́ТИСЯ розм., ПІДТУ́ПАТИСЯ розм. (від тривалого ходіння); НАТРУДИ́ТИСЯ розм., НАМОРДУВА́ТИСЯ підсил. розм. (стомитися працюючи, щось роблячи), НАМОТА́ТИСЯ розм. (стомитися, багато ходячи, їздячи); НАТЯГА́ТИСЯ розм. (стомитися, багато носячи, тягаючи щось); ПІДБИ́ТИСЯ (стомитися, довго ідучи, або від тривалої їзди в сідлі тощо); ПРИСТА́ТИ (перев. довго ідучи — зовсім стомитися); РОЗТРУСИ́ТИСЯ розм. (стомитися від дорожньої тряски); ПРОМАНІ́ЖИТИСЯ розм. (змучитися від довгого чекання). — Недок.: сто́млюватися, томи́тися, уто́млюватися (вто́млюватися), нато́млюватися, зму́чуватися, змо́рюватися, замо́рюватися, умо́рюватися (вмо́рюватися), вимо́рюватися, затомля́тися, притомля́тися, натру́джуватися, підбива́тися, пристава́ти. Нехай же не стомлюються ваші руки, не туманиться зір і буде ясним розум (В. Логвиненко); Я був молодий, здоровий і міг працювати не втомлюючись (О. Довженко); Гурт мисливський зголоднілий Весь підбився, натомився (Леся Українка); Пішли вони, ідуть степом, Тяженько зморились... (С. Руданський); Аби було хоч трохи вільного часу, аби людина не заморювалася до перевтоми (М. Коцюбинський); Наморивсь і намучився я в чужині (М. Стельмах); Тяжко притомились. Давно вже ходимо й спочину не маємо (Д. Мордовець); — Я натрудився за день — дайте мені хоч раз у тиждень доспати (С. Васильченко); — З дороги, либонь, натомився товариш Заруба, та й ви, Миколо Івановичу, вже встигли намотатися по району (В. Кучер); Жорка гнав, мов на пожежу, та пристали коні (А. Дімаров); (Петро:) Позавчора залізницею додому приїхав, і вчора цілий день спочивав, бо зовсім у вагоні розтрусився (В. Самійленко). — Пор. висна́жуватися, перевтоми́тися.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник синонімів української мови
Цікаві факти або додаткова інформація
Втома - це психологічний термін, що описує стан емоційного та фізичного виснаження людини, спричинений тривалою фізичною або психічною активністю без достатнього відпочинку та відновлення. Втома може мати негативний вплив на наше фізичне і психічне здоров'я, знижувати працездатність та негативно впливати на якість життя.
Втома може бути фізичною або емоційно-психологічною. Фізична втома зазвичай виникає після інтенсивного фізичного навантаження, коли м'язи та органи перевтомлюються і вимагають відпочинку для відновлення. Емоційно-психологічна втома виникає через тривалий стрес, емоційне напруження, перевантаження мозку або негативний вплив емоційних чинників.
Ознаки втоми можуть включати: постійну втомленість, знижену енергію та витривалість, втому навіть після невеликого фізичного зусилля, знижену концентрацію та увагу, затруднення засинання або некоректною якістю сну, подразливість, непокій, почуття безнадійності та втрати інтересу до раніше приємних занять.
Подолання втоми є важливим аспектом для забезпечення психологічного та фізичного благополуччя. Для цього потрібно враховувати деякі рекомендації:
1. Дотримуйтесь режиму відпочинку та сну: забезпечте собі достатню кількість годин сну та регулярний відпочинок між фізичними або психологічними навантаженнями.
2. Розробіть стратегії стресового управління: використовуйте техніки релаксації, медитації, йоги або інших психологічних методів для зниження рівня стресу та зовнішнього навантаження.
3. Створіть баланс між роботою та відпочинком: не забувайте про важність регулярних перерв під час робочого дня, відведення часу для хобі та відпочинку.
4. Займайтесь фізичною активністю: регулярні фізичні вправи допоможуть зберегти енергію та покращити настрій, а також сприятимуть легшому засинанню та гарному сну.
5. Піклуйтеся про своє психологічне здоров'я: будьте уважні до своїх емоцій, займайтесь саморефлексією, звертайтесь до спеціалістів, якщо необхідно, та знаходьте способи відновлення емоційного балансу.
