Відмінності між версіями «Ох»
Рядок 31: | Рядок 31: | ||
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D1%85%D0%B0%D1%82%D0%B8 | https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D1%85%D0%B0%D1%82%D0%B8 | ||
− | [[Категорія: | + | [[Категорія:Ох]] |
− | [[Категорія:Слова 2024 року]] [[Категорія: | + | [[Категорія:Слова 2024 року]] |
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет української філології, культури і мистецтва]] | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] |
Поточна версія на 13:03, 18 квітня 2024
Ох, межд. Охъ, ахъ. Ох я нещасний, що маю діяти? Чуб. V. 116. Ох мені лихо! Левиц. І. 144.
Зміст
Сучасні словники
Українські словники
[ https://sum.in.ua/s/Okh Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]
ОХ, виг. 1. Уживається при вираженні фізичного болю, страждання, переляку, відчуття полегшення і т. ін. - Ох... як ти мене злякав, хай йому цур!.. - переводячи дух,.. обізвалась вона до Грицька (Мирний, І, 1949, 277); Ох, як мені гидко, як мені страшно, як ця свідомість ранить моє батьківське серце... (Коцюб., І, 1955, 419); Ох, але як уже важко йти! Стежка вже пропала (Хотк., II, 1966, 317); - Чому вони стріляють? - зморщився Черниш. - Ох, чому вони стріляють?.. (Гончар, III, 1959, 147); // Уживається при висловленні застереження, попередження про що-небудь небажане, неприємне. - Ох, не перед добром, ох, не перед добром вони так п'ють (Хотк., II, 1966, 198); Ох, не одна зітхне Оксана, коли згадає юнака... (Сос., І, 1957, 355); Ох, перепаде їй гирлиги від батька (Гончар, Тронка, 1963, 249).
2. Уживається при вираженні почуття жалю, досади, невдоволення, докору і т. ін. - Доню Катерино! Чи ще Марко не приїхав? Ох, якби я знала, Що діждуся, що побачу, То ще б підождала! (Шевч., І, 1963, 320); Ох, боже, боже, трошки того віку , а як важко його прожити. Андрій знов не нанявся. Отак щороку (Коцюб., II, 1955, 13); [Кассандра:] Ох, якби тільки можна, то я б сама те горе одвернула! (Л. Укр., II, 1951, 260); - Ох, який ти злий! Ти пригноблюєш ближніх! (Довж., І, 1958, 417); // Уживається при вираженні захоплення, подиву і т. ін. [Юда:] Ох, як він говорив! Який був голос! Я пригадав те, що давно забув... (Л. Укр., III, 1952, 133); Гріє нас далеке трепетання Вогника серед гірських узбіч... Ох, які ж, мабуть, оповідання Слухатиме ця осіння ніч!.. (Рильський, III, 1961, 45); - Ох ти ж і догадливий, ох і циганської ж ти вдачі хлопець! (Гончар, Тронка, 1963, 257); Варивон ухопився за палицю і потягнув до себе ятір. - Ох, і тяжкий. Напевне, повно набилося риби. Григорію, помагай! (Стельмах, II, 1962, 206); // Уживається для виділення, підсилення якого-небудь слова, вислову. Ох, і люто ж боролися гуцули!.. (Хотк., II, 1966, 199); - Спершу, коли відчислили, ох, як кисло було вашому Сіробабі. Ну, як це гордий реактивний льотчик-винищувач та стане винищувачем комарів? (Гончар, Тронка, 1963, 72); - Ох, і хитрий, усе знає, а випитує (Тют., Вир, 1964, 308).
3. у знач. ім., перев. мн. охи, охів. Те саме, що охання. З безперестанними охами, сапанням та умліванням Прохіра розказувала (Коцюб., І, 1955, 262); Вона з охами та ахами заходила в море по шию (Трубл., Мандр., 1938, 105).
Значення
- страждання
- біль,
- переляк,
- полегшення,
- жаль,
- досада,
- невдоволення,
- докір.
Ілюстрації