Відмінності між версіями «Ох»

Поточна версія на 13:03, 18 квітня 2024

Ох, межд. Охъ, ахъ. Ох я нещасний, що маю діяти? Чуб. V. 116. Ох мені лихо! Левиц. І. 144.

Сучасні словники

Українські словники

[ https://sum.in.ua/s/Okh Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]

ОХ, виг. 1. Уживається при вираженні фізичного болю, страждання, переляку, відчуття полегшення і т. ін. - Ох... як ти мене злякав, хай йому цур!.. - переводячи дух,.. обізвалась вона до Грицька (Мирний, І, 1949, 277); Ох, як мені гидко, як мені страшно, як ця свідомість ранить моє батьківське серце... (Коцюб., І, 1955, 419); Ох, але як уже важко йти! Стежка вже пропала (Хотк., II, 1966, 317); - Чому вони стріляють? - зморщився Черниш. - Ох, чому вони стріляють?.. (Гончар, III, 1959, 147); // Уживається при висловленні застереження, попередження про що-небудь небажане, неприємне. - Ох, не перед добром, ох, не перед добром вони так п'ють (Хотк., II, 1966, 198); Ох, не одна зітхне Оксана, коли згадає юнака... (Сос., І, 1957, 355); Ох, перепаде їй гирлиги від батька (Гончар, Тронка, 1963, 249).

2. Уживається при вираженні почуття жалю, досади, невдоволення, докору і т. ін. - Доню Катерино! Чи ще Марко не приїхав? Ох, якби я знала, Що діждуся, що побачу, То ще б підождала! (Шевч., І, 1963, 320); Ох, боже, боже, трошки того віку , а як важко його прожити. Андрій знов не нанявся. Отак щороку (Коцюб., II, 1955, 13); [Кассандра:] Ох, якби тільки можна, то я б сама те горе одвернула! (Л. Укр., II, 1951, 260); - Ох, який ти злий! Ти пригноблюєш ближніх! (Довж., І, 1958, 417); // Уживається при вираженні захоплення, подиву і т. ін. [Юда:] Ох, як він говорив! Який був голос! Я пригадав те, що давно забув... (Л. Укр., III, 1952, 133); Гріє нас далеке трепетання Вогника серед гірських узбіч... Ох, які ж, мабуть, оповідання Слухатиме ця осіння ніч!.. (Рильський, III, 1961, 45); - Ох ти ж і догадливий, ох і циганської ж ти вдачі хлопець! (Гончар, Тронка, 1963, 257); Варивон ухопився за палицю і потягнув до себе ятір. - Ох, і тяжкий. Напевне, повно набилося риби. Григорію, помагай! (Стельмах, II, 1962, 206); // Уживається для виділення, підсилення якого-небудь слова, вислову. Ох, і люто ж боролися гуцули!.. (Хотк., II, 1966, 199); - Спершу, коли відчислили, ох, як кисло було вашому Сіробабі. Ну, як це гордий реактивний льотчик-винищувач та стане винищувачем комарів? (Гончар, Тронка, 1963, 72); - Ох, і хитрий, усе знає, а випитує (Тют., Вир, 1964, 308).

3. у знач. ім., перев. мн. охи, охів. Те саме, що охання. З безперестанними охами, сапанням та умліванням Прохіра розказувала (Коцюб., І, 1955, 262); Вона з охами та ахами заходила в море по шию (Трубл., Мандр., 1938, 105).

Значення

1. страждання
2. біль,
3. переляк,
4. полегшення,
5. жаль,
6. досада,
7. невдоволення,
8. докір.

Ілюстрації

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Грінченка

https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D1%85%D0%B0%D1%82%D0%B8