Відмінності між версіями «Масниця»
(не показано 2 проміжні версії 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Масниця, -ці, '''''ж. ''Масленица. Каменец. у. ''Почекайте, вареники, прийде на вас масниця! ''Чуб. І. 265. Ум. '''Масничка. ''' ==Сучасні словники== | '''Масниця, -ці, '''''ж. ''Масленица. Каменец. у. ''Почекайте, вареники, прийде на вас масниця! ''Чуб. І. 265. Ум. '''Масничка. ''' ==Сучасні словники== | ||
− | |||
− | |||
− | ==Ілюстрації== | + | ==Сучасні словники== |
+ | МА́СНИЦЯ, і, ж., церк. Давньослов’янське свято проводів зими, пристосоване християнською церквою до тижня перед великим постом і пов’язане зі звичаєм веселитися та готувати певні страви (млинці, вареники з сиром та інші). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:256278 1.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:K5bzJ.jpeg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:105910766 unian 335284.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
− | {{#ev:youtube| | + | {{#ev:youtube|W_qvcu0Shis}} |
==Див. також== | ==Див. також== | ||
+ | https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B0 | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
https://slovnyk.me/dict/sum/%D0%BC%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F | https://slovnyk.me/dict/sum/%D0%BC%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F | ||
+ | https://vsviti.com.ua/ukraine/147375 | ||
+ | |||
==Цікаві факти або додаткова інформація== | ==Цікаві факти або додаткова інформація== | ||
+ | Масницю в Україні святкують за сім днів до початку Великого посту. Це свято в Україні має ще такі назви, як Сирна неділя, Сиропуст, Колодій, Бабське свято. З давніх часів це свято пов’язують з проводами зими. Щороку дата святкування Масниці змінюється, однак звичаї лишаються незмінними. | ||
+ | Традиції: | ||
+ | Свято було радісним, супроводжувалося забавами й цікавими обрядами весь тиждень. На Масницю неодруженим дівчатам і хлопцям в’язали на ногу дерев’яну колодку як знак осуду, що не побралися. За старовинними віруваннями, усі мали жити в парі, злагоді, щоб у світі панувала гармонія. Старші жінки прикрашали колодку стрічками, квітами й в’язали парубкам до ноги. Ті мали так ходити з колодкою весь тиждень або пригостити жінок солодощами для відкупу. | ||
− | + | У понеділок Масниці збиралися разом і «колодкували»: пеленали колодку (палицю, полінце), що означало її народження. Упродовж тижня колодку хрестили, лікували, ховали й оплакували. Також дівчата могли прив’язати невелику колодку парубку до руки, а ті, щоб звільнитися, дарували намисто, хустки чи стрічки. | |
− | + | Колодій називали ще Бабський тиждень, бо це був час для зборів жінок у шинку, коли вони могли пити наливки, проголошувати тости і веселитися. | |
+ | Страви: | ||
+ | У тиждень до Великого посту українці їли та пили багато. Щедро частували гостей, приносили ласощі на посиденьки. Найпоширенішою стравою були вареники з сиром та маслом. Звідси і приказка «Чекайте, вареники, прийде і на вас Масниця». А ще поширеними були налисники, каші та локшина з молоком, пампухи, вергуни, гречаники, кисіль, сирники. | ||
+ | М’ясо вже не вживали, тому страви готували з сиру й молочних продуктів. Але у перший день Масниці готували холодець зі свинячих ніжок, називали дійство «ніжкові заговини». | ||
+ | |||
+ | ==Історія== | ||
+ | Вперше Масниця згадується ще у дохристиянську епоху, але навіть після прийняття християнства це свято продовжили святкувати, а традиції майже не змінилися. Тиждень святкування буквально був розписаний по днях, включаючи в себе день з іграми, масові гуляння до ранку, ходіння по гостях, вечорниці та смачні застілля. | ||
+ | |||
+ | Цікаво, що звична для багатьох назва «Масляна» - це русизм, адже назва «Масниця» походить від традиції на це свято їсти «масні» страви: масло, сир, сметану. Протягом свята господині готували вареники, запіканки та млинці. Традиція випікати налисники більшою мірою була впроваджена в Україні в 60-х роках, коли радянська влада намагалася нівелювати власну культуру етносів. | ||
[[Категорія:Ма]] | [[Категорія:Ма]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2024 року]] | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]] | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]] |
Поточна версія на 12:41, 18 квітня 2024
Масниця, -ці, ж. Масленица. Каменец. у. Почекайте, вареники, прийде на вас масниця! Чуб. І. 265. Ум. Масничка. ==Сучасні словники==
Зміст
Сучасні словники
МА́СНИЦЯ, і, ж., церк. Давньослов’янське свято проводів зими, пристосоване християнською церквою до тижня перед великим постом і пов’язане зі звичаєм веселитися та готувати певні страви (млинці, вареники з сиром та інші).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9C%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B0
Джерела та література
https://slovnyk.me/dict/sum/%D0%BC%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F https://vsviti.com.ua/ukraine/147375
Цікаві факти або додаткова інформація
Масницю в Україні святкують за сім днів до початку Великого посту. Це свято в Україні має ще такі назви, як Сирна неділя, Сиропуст, Колодій, Бабське свято. З давніх часів це свято пов’язують з проводами зими. Щороку дата святкування Масниці змінюється, однак звичаї лишаються незмінними. Традиції: Свято було радісним, супроводжувалося забавами й цікавими обрядами весь тиждень. На Масницю неодруженим дівчатам і хлопцям в’язали на ногу дерев’яну колодку як знак осуду, що не побралися. За старовинними віруваннями, усі мали жити в парі, злагоді, щоб у світі панувала гармонія. Старші жінки прикрашали колодку стрічками, квітами й в’язали парубкам до ноги. Ті мали так ходити з колодкою весь тиждень або пригостити жінок солодощами для відкупу.
У понеділок Масниці збиралися разом і «колодкували»: пеленали колодку (палицю, полінце), що означало її народження. Упродовж тижня колодку хрестили, лікували, ховали й оплакували. Також дівчата могли прив’язати невелику колодку парубку до руки, а ті, щоб звільнитися, дарували намисто, хустки чи стрічки. Колодій називали ще Бабський тиждень, бо це був час для зборів жінок у шинку, коли вони могли пити наливки, проголошувати тости і веселитися.
Страви: У тиждень до Великого посту українці їли та пили багато. Щедро частували гостей, приносили ласощі на посиденьки. Найпоширенішою стравою були вареники з сиром та маслом. Звідси і приказка «Чекайте, вареники, прийде і на вас Масниця». А ще поширеними були налисники, каші та локшина з молоком, пампухи, вергуни, гречаники, кисіль, сирники. М’ясо вже не вживали, тому страви готували з сиру й молочних продуктів. Але у перший день Масниці готували холодець зі свинячих ніжок, називали дійство «ніжкові заговини».
Історія
Вперше Масниця згадується ще у дохристиянську епоху, але навіть після прийняття християнства це свято продовжили святкувати, а традиції майже не змінилися. Тиждень святкування буквально був розписаний по днях, включаючи в себе день з іграми, масові гуляння до ранку, ходіння по гостях, вечорниці та смачні застілля.
Цікаво, що звична для багатьох назва «Масляна» - це русизм, адже назва «Масниця» походить від традиції на це свято їсти «масні» страви: масло, сир, сметану. Протягом свята господині готували вареники, запіканки та млинці. Традиція випікати налисники більшою мірою була впроваджена в Україні в 60-х роках, коли радянська влада намагалася нівелювати власну культуру етносів.