Відмінності між версіями «Відвозити»
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | '''Відвозити, -жу, -зиш, '''сов. в. '''відвезти, -зу, -зеш, ''''' | |
[[Категорія:Ві]] | [[Категорія:Ві]] | ||
ВІДВО́ЗИТИ, ожу, озиш, недок., ВІДВЕЗТИ, зу, зеш; мин. ч. відвіз, везла, ло; мн. відвезли; док., перех. Везучи, доставляти куди-небудь. Христя глянула на його — се ж мар'янівський Кирило. Се ж той, що вперше одвозив її у місто (Панас Мирний, III, 1954, 310); Він відвозив у місто вироби гуцулів і повертався з різним крамом (Натан Рибак, Опов., 1949, 23); Взяли Петруся молодого Та в город в путах одвезли (Тарас Шевченко, II, 1953, 225); Просять машиною відвезти їх на станцію (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 177). | ВІДВО́ЗИТИ, ожу, озиш, недок., ВІДВЕЗТИ, зу, зеш; мин. ч. відвіз, везла, ло; мн. відвезли; док., перех. Везучи, доставляти куди-небудь. Христя глянула на його — се ж мар'янівський Кирило. Се ж той, що вперше одвозив її у місто (Панас Мирний, III, 1954, 310); Він відвозив у місто вироби гуцулів і повертався з різним крамом (Натан Рибак, Опов., 1949, 23); Взяли Петруся молодого Та в город в путах одвезли (Тарас Шевченко, II, 1953, 225); Просять машиною відвезти їх на станцію (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 177). | ||
| − | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 566. | + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 566.Коментарі (0) |
ВІДВОЗИ́ТИ, ожу, озиш, док., перех. Закінчити, перестати возити. | ВІДВОЗИ́ТИ, ожу, озиш, док., перех. Закінчити, перестати возити. | ||
| Рядок 25: | Рядок 25: | ||
(https://slova.com.ua/word/%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%B8) | (https://slova.com.ua/word/%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%B8) | ||
| − | + | [[Категорія:Слова 2024 року]] | |
| − | + | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет права та міжнародних відносин]] |
Поточна версія на 16:54, 23 квітня 2024
Відвозити, -жу, -зиш, сов. в. відвезти, -зу, -зеш, ВІДВО́ЗИТИ, ожу, озиш, недок., ВІДВЕЗТИ, зу, зеш; мин. ч. відвіз, везла, ло; мн. відвезли; док., перех. Везучи, доставляти куди-небудь. Христя глянула на його — се ж мар'янівський Кирило. Се ж той, що вперше одвозив її у місто (Панас Мирний, III, 1954, 310); Він відвозив у місто вироби гуцулів і повертався з різним крамом (Натан Рибак, Опов., 1949, 23); Взяли Петруся молодого Та в город в путах одвезли (Тарас Шевченко, II, 1953, 225); Просять машиною відвезти їх на станцію (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 177).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 566.Коментарі (0) ВІДВОЗИ́ТИ, ожу, озиш, док., перех. Закінчити, перестати возити.
(Академічний тлумачний словник: http://sum.in.ua/s/vidvozyty)
Цитати української літератури з використанням слова "відвозити"
"Він прийшов до тями, і тоді його посадили у саморобну сільську в’язницю, отут же в Тростянці, а завтра мали відвозити в Луцьк." Покальчук Юрій Володимирович - "Безмежність"
"Підвода спинилася: відвозити небіжчика до ями." Барка Василь Костянтинович - "Жовтий князь"
"Треба було їхати до міста на базу — відвозити здобич, але старий не квапився" Багряний Іван Павлович - "Тигролови"
(https://slova.com.ua/word/%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%82%D0%B8)
