Відмінності між версіями «Гайдай»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
м |
|||
(не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
Рядок 16: | Рядок 16: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пастух.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пастух.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Отара.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Отара.jpg|x140px]] | ||
− | |||
|} | |} | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет української філології, культури і мистецтва]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2024 року]] [[Категорія:Га]] |
Поточна версія на 15:44, 17 квітня 2024
Гайдай, -дая, м. = Гайдарь. Аж там стоїть гайдай молоденький. Лукаш. 81.
Сучасні словники
1) ГАЙДА́Й, я, ч., діал. Те саме, що гайда́р. Багато хто співав про дівчиноньку, яка приблудила до зеленого дуба й хотіла там ночувати, аж і знайшовся на її щастя молоденький гайдай… (Ю. Янов., II, 1958, 444).
2) ГАЙДА́Й — українське прізвище (значення — пастух овець, погонич волів).
3) ГАЙДА́Й — ПАСТУ́Х (той, хто пасе стадо, череду тощо), ПА́СТИР заст.; ТАБУ́ННИК, ГУРТІВНИ́К, СТА́ДНИК заст., СТАДА́Р діал. (той, хто пасе табун коней, верблюдів тощо); ЧЕРЕДНИ́К (перев. великої рогатої худоби); ЧАБА́Н, ВІВЧА́Р, ВАТА́ЖНИК заст., ГАЙДА́Р діал.
Джерело: Словник Бориса Грінченка