Відмінності між версіями «Тогокати»

Поточна версія на 08:28, 19 квітня 2024

Тогокати, -каю, -єш, гл. Говорить часто того.

Сучасні словники

ТОГО́ присл., розм. Уживається як співвідносне слово із сполучником щ о з причиновим значенням; тому. Приклади част., у знач. присудка, розм. Уживається на означення дій, властивостей, стану, перев. якоюсь мірою негативних. Приклади – І в кого ж ти їх [патрони] поцупив? – з веселим докором дивиться на чоловіка. – Свириде Яковлевичу, а ти ж нікому?.. – благає віддано собачими очима. – Нікому. – В Ларіона Денисенка я їх... того. В тій кімнаті, де святий живе. (М. Стельмах) – Ну, це вже ви того... – прокинувся рибалка. – Це брехня. – А хіба тобі не однаково, – гаряче обізвався хазяїн трамбака. (Ю. Яновський) Офіцери тим часом роздумували над тим, що полковник Шредер таки зовсім з'їхав з глузду. Він вже давно був “того”, але ніхто не передбачав, що його так нагло візьме. (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека). І того, і цього Схожа історія і з російським словом “итого”, під впливом якого українську сполуку і того (сполучник + родовий відмінок займенника той) використовують зі значенням “у загальній сумі, в підсумку (після підрахунку, перерахування певних величин)”.

Водночас щоб правильно передавати значення згаданого російського прислівника в українській мові (раз багато хто з нас ніяк не може позбутися звички робити все з чужим зразком), слід вживати наші разом та у(в)сього. Українська ж сполука і того здійснює вказівку на певний об’єкт (назва його належить до чоловічого або середнього роду), але не називає його. Також може вживатися в конструкції і того, і цього.

Ілюстрації

|style="width:20%; padding-top:1em;"| |style="width:20%; padding-top:1em;"|

Більше читайте тут: 

https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE https://uain.press/blogs/i-togo-i-tsogo-tak-i-peretak-713445