Відмінності між версіями «Обопільний»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Обопільний, -а, -е. '''Взаимный, обоюдный. Чуб. VI. 339. Категорія:Об) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | '''Обопільний, -а, -е. ''' | + | '''Обопільний,''' -а, -е. |
+ | |||
+ | == Сучасні словники == | ||
+ | |||
+ | ===[http://sum.in.ua/s/obopiljnyj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
+ | |||
+ | '''Обопільний''' | ||
+ | |||
+ | 1. Спільний для обох сторін; взаємний. | ||
+ | * ''Мені так приємно було дістати Вашого листа, який свідчить, що Ви не забули про мене, що наші симпатії — обопільні (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 450);'' | ||
+ | * ''Вони дивилися на світ одними очима, однаково думали, їм не важко було вгадувати обопільні наміри (Леонід Первомайський, Невигадане життя, 1958, 225).'' | ||
+ | 2. Однаковий з обох боків; двосторонній. | ||
+ | |||
+ | == Етимологія == | ||
+ | |||
+ | ===[https://goroh.pp.ua/Етимологія/обопільний '''ОБАПОЛ''' - «околиця»]=== | ||
+ | * складне утворення, що виникло на основі словосполучення псл. ''oba poly'' «по обидва боки (по обидві половини)» (зн. в. дв.); | ||
+ | * р. ''оба́пола'' «околиця», ''оба́поль'' «тс.», ''оба́пол'' «біля, близько, навколо», ''оба́полы'' «тс.; околиця», ''оба́польный'' «сусідній, навколишній», бр. ''аба́пал'' «з обох боків», ''абапо́льны'' «спільний», др. ''обаполъ'' «з обох боків», п. ''obopólny'' «взаємний», ч. ''obapolně'' «взаємно», ст. ''obapol'' «з обох боків», ''obapolný'' «двосторонній, взаємний», слц. ''obapolný'' «тс.», схв. ст. ''obapol'' «по обидва боки»; | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ===[https://goroh.pp.ua/Етимологія/обопільний '''ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ''']=== | ||
+ | |||
+ | 1. Оба́по́ли «з обох боків, навкруги; на обох берегах» | ||
+ | |||
+ | 2. Оба́полок «тс.» | ||
+ | |||
+ | 3. Обопі́льний «взаємний, двосторонній» | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | [[Файл:Sum_05_547.jpg]] | ||
+ | [[Файл:Sum_05_547_2.jpg]] | ||
+ | |||
[[Категорія:Об]] | [[Категорія:Об]] |
Поточна версія на 16:14, 3 жовтня 2021
Обопільний, -а, -е.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Обопільний
1. Спільний для обох сторін; взаємний.
- Мені так приємно було дістати Вашого листа, який свідчить, що Ви не забули про мене, що наші симпатії — обопільні (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 450);
- Вони дивилися на світ одними очима, однаково думали, їм не важко було вгадувати обопільні наміри (Леонід Первомайський, Невигадане життя, 1958, 225).
2. Однаковий з обох боків; двосторонній.
Етимологія
ОБАПОЛ - «околиця»
- складне утворення, що виникло на основі словосполучення псл. oba poly «по обидва боки (по обидві половини)» (зн. в. дв.);
- р. оба́пола «околиця», оба́поль «тс.», оба́пол «біля, близько, навколо», оба́полы «тс.; околиця», оба́польный «сусідній, навколишній», бр. аба́пал «з обох боків», абапо́льны «спільний», др. обаполъ «з обох боків», п. obopólny «взаємний», ч. obapolně «взаємно», ст. obapol «з обох боків», obapolný «двосторонній, взаємний», слц. obapolný «тс.», схв. ст. obapol «по обидва боки»;
ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ
1. Оба́по́ли «з обох боків, навкруги; на обох берегах»
2. Оба́полок «тс.»
3. Обопі́льний «взаємний, двосторонній»