Відмінності між версіями «Лулусь!»
(→Ілюстрації) |
(→Див. також) |
||
| Рядок 57: | Рядок 57: | ||
==Цікаві факти== | ==Цікаві факти== | ||
| − | |||
| − | |||
Звукова імітація: "Лулусь" є типовим прикладом звукової імітації, коли слово спробоване подати так, щоб воно наслідувало звук, який воно описує, в даному випадку — сильний треск чи удар. | Звукова імітація: "Лулусь" є типовим прикладом звукової імітації, коли слово спробоване подати так, щоб воно наслідувало звук, який воно описує, в даному випадку — сильний треск чи удар. | ||
Лексикон говорів: Такі звукові слова часто використовуються в різних діалектах або говірках для передачі конкретних звуків, що може залежати від місцевих особливостей мовлення. | Лексикон говорів: Такі звукові слова часто використовуються в різних діалектах або говірках для передачі конкретних звуків, що може залежати від місцевих особливостей мовлення. | ||
Поточна версія на 20:18, 24 листопада 2023
Лулусь! меж. 1) Выражаетъ сильный и быстрый трескъ. Аж ось лулусь щось під ногами! Загоготів якийсь підземний глас. Греб. 373. 2) Выражаетъ ударъ. Лулусь його у лоб!
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛУЛУСЬ, виг., діал.
1. Звуконаслідування, що вживається на позначення звуку від удару.
2. Уживається як присудок за знач. лулуснути. Аж ось — лулусь щось під ногами! (Євген Гребінка, I, 1957, 58); Лулусь його в лоб! (Словник Грінченка).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 555.
Тлумачення із "Словника української мови"*
ЛУЛУСЬ, виг., діал. 1. Звуконаслідування, що вживається на позначення звуку від удару.
2. Уживається як присудок за знач. лулуснути. Аж ось - лулусь щось під ногами! (Греб., І, 1957, 58); Лулусь його в лобі (Сл. Гр.).
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%9B%D0%A3%D0%9B%D0%A3%D0%A1%D0%AC
ЛУЛУ́СЬ (вигук, що передає звук удару, сильний і швидкий тріск)
результат афективного подвоєння звуконаслідувального вигуку лусь (див.);
ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ
лулу́с «тс.» лулу́снути «луснути; сильно затріщати»
ЕТИМОЛОГІЧНІ ВІДПОВІДНИКИ Слово Мова лусь українська https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%BB%D1%83%D0%BB%D1%83%D1%81%D1%8C
Ілюстрації
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=nMnFnEmY7SU&t=9s
https://www.youtube.com/watch?v=AaUNHMVGyP0
https://www.youtube.com/watch?v=EwtMk082q4Q&t=4s
Цікаві факти
Звукова імітація: "Лулусь" є типовим прикладом звукової імітації, коли слово спробоване подати так, щоб воно наслідувало звук, який воно описує, в даному випадку — сильний треск чи удар. Лексикон говорів: Такі звукові слова часто використовуються в різних діалектах або говірках для передачі конкретних звуків, що може залежати від місцевих особливостей мовлення. Експресивне використання: "Лулусь" може використовуватися в мовленні для надання висловлювання більшого емоційного забарвлення. Наприклад, в контексті удару чи гучного треску, воно може підсилити враження. Словникове багатство: Слово може бути відзначеним в словниках як діалектне або фольклорне, оскільки його вживання може бути обмеженим до конкретних мовних спільнот. Синоніми: В інших мовних одиницях "лулусь" може мати синоніми, що також імітують звуки, такі як "тріск", "бум", "хлоп", залежно від контексту вживання. Культурний аспект: У випадку вживання слова в певному контексті (наприклад, "Лулусь! Щось під ногами!"), воно може також асоціюватися з несподіваними подіями або звуками, що привертають увагу.
